Коло їжі

Чому в СРСР потрібен був дозвіл, щоб класти у борщ картоплю? Як радянська влада вигадувала «правильну» українську кухню? Як кримськотатарський чіберек перетворився на чебурек, а єврейська хала — на плетінку? І ким була загадкова жінка, без якої неможливо уявити сучасну українську кухню?

У другому епізоді подкасту «Коло їжі 2: Радянський казан» дослідниця гастроісторії Марія Банько та журналістка Олександра Поворозник говорять про те, навіщо в СРСР стандартизували борщ, що сталося з давніми кулінарними традиціями України та чому багато рецептів, які ми сьогодні сприймаємо як «споконвічні», такими не є.

Наприкінці епізоду рубрика «Їжте, не обляпайтесь» розкриє рецепт із попереднього епізоду і запропонує вгадати ще одну радянську страву за списком інгредієнтів. 

Гості випуску:

Леонора Янко — мисткиня та амбасадорка кримськотатарської культури;

Ілля Гладштейн — культурний менеджер, кінопродюсер, співведучий подкасту «Вродило».

Навіщо «Книга про смачну і здорову їжу» показувала достаток, якого не існувало? Як через політику СРСР кетчуп змінив назву на «червоний соус»? Чому борщ, плов і шашлик раптом стали частиною «спільної» радянської кухні?

У першому епізоді подкасту «Коло їжі 2: Радянський казан» дослідниця гастроісторії Марія Банько та журналістка Олександра Поворозник обговорюють, як радянська влада використовувала харчування, щоб змінити побут, сформувати нові звички та контролювати повсякденне життя людей.

Наприкінці епізоду на вас чекає рубрика-загадка «Їжте, не обляпайтесь», у якій ми пропонуємо відгадати радянську страву за списком її інгредієнтів.

Гості випуску:

• Ніна Кур'ята — журналістка, письменниця, авторка роману «Дзвінка. Українка, народжена в СРСР»;

• Вєста Гунченко — комунікаційниця, копірайтерка, стендаперка;

• Всеволод Поліщук — ресторанний консультант, дослідник гастрономічної культури, автор книг «Фантастична історія української кухні», «Коньяку для Містера Черчилля! Історичний фудфікшн».

У другому сезоні подкасту "Коло їжі" авторки й ведучі Марія Банько та Олександра Поворозник через історію громадської кулінарії досліджують повсякденне життя українців у радянський період: як радянська система намагалася змінити харчові звички та культуру і як українська кухня зберігала себе попри цей тиск.

Як смакує хліб на огірковому розсолі й що змушує людей вдаватися до таких експериментів? Де в Україні ліпили прозорі вареники і з чого вони були? Про дитинство як основу нормального ставлення до їжі, неочевидні скарби липневих ярмарків і про те, чому нікому не цікаво читати рецепт нового авокадо-тоста, розповідає фуд-блогерка Настя Середа.

Символ грузинської кухні, атрибут вихідних на природі – шашлик. Який шлях він пройшов, перш ніж закріпитись в українському літньому меню?

Історикиня Софія Грачова і журналістка Саша Поворозник розбираються, чому взагалі сучасним людям подобається смажити м'ясо на вогнищі? Чи справді шашлик належить грузинам? Що таке політичне барбекю в США і чому це не хабар? Як шашлик потрапив у пекло в «Енеїді»? Про печених змій і крокодилів, розподіл «народних» страв в СРСР і кулінарний вимір новітніх свят слухайте у сьомому епізоді подкасту «Коло їжі». 

«Гастрономія Києва – вседоступна і всевідкрита», – каже історикиня Аліна Сушко. Журналістка Саша Поворозник погоджується з цією думкою, бо як інакше? Лимони, маслини, інжир, фініки, східні прянощі, заморські вина, ікра – Київ куштував усе. І це тільки з базару «для багатих»! 

У шостому епізоді подкасту «Коло їжі» слухайте про буденне і святкове меню киян від княжої доби й козаччини до модерного ХІХ століття; про загадкову страву з кропу, яку їв Богдан Хмельницький; про сезонність як основу української харчової культури і про покусаний батон як продовження тисячолітньої традиції.   

На городі бузина, і це прекрасно! Про солодкі та солоні, холодні і гарячі, ароматні й барвисті страви з бузиною розповідає фуд-блогерка, бізнеследі й дослідниця гастрономії Дарія Крікунова. Від неї журналістка Саша Поворозник дізнається, чому бузиновий потенціал України ще не розкритий, як японці трактують сезонність у харчуванні та які продукти найкраще їсти у червні, щоб смачно відзначити початок літа. 

Лінк на всі подкаст-платформи.

За ягідкою суниці – крізь простір і час! У цьому епізоді журналістка Олександра Поворозник вирушить у навколосвітню мандрівку, щоб дослідити, як солодкі полуниці потрапили на стіл українців. Саша зазирне в тарілки англійських королів і сучасних знаменитостей, подзвенить пляшками у маєтках козької старшини, запхає носа у таємні справи французького шпигуна і дізнається відповідь на головне питання сезону: коли можна їсти базарні полуниці й не боятися нітратів?

Фото на обкладинці: (C) Альона Лобанова

У подкасті використані уривки з книги Олексія Коваленка «Фрукти проти овочів» (видавництво «Віхола»)

Дайте своєму мозку глюкози, бо цей випуск несе вам багато нових знань і руйнує деякі застарілі уявлення. У студії в журналістки Саші Поворозник – історик Вадим Назаренко.

Як харчувались давні та порівняно недавні українці? Чому ми їмо гречку не так, як наші предки? Для чого солили сливи? Діловий етикет часів Котляревського, або що носили на ралець. Обговорили також рожки кандійські, млинці й вареники на Масляну, паски з шафраном і страждання української аристократії навколо «нормальної селянської куті».

Журналістка Саша Поворозник запросила рестораторку і дослідницю київської кухні Маю Степову обговорити шлях спаржі до тарілок українців. За чверть години Саша дізналася про концепт київського борщу, відчула ніжність до ніжинського огірка і вирішила взяти корову під опіку (хай би що це означало). Увага! Епізод містить відверті описи страв. Слухайте під час або зразу після прийому їжі.