Віталій Ляска

30 листопада 1939 року Радянський союз розпочав наступ на Фінляндію, використавши як привід так званий «Майнільський інцидент» — обстріл радянських позицій кількома днями раніше,  у якому Москва безпідставно звинуватила фінів. Так розпочалася так звана Зимова війна, яка тривала 104 доби. Чи справді варто порівнювати ті події із російсько-українською війною? Чого тоді прагнув Сталін? Як Москва намагалася розіграти карту громадянської війни? Що допомогло Фінляндії вистояти? Які довгострокові оборонні стратегії сформувала Фінляндія після 1940-х? І чи  може сценарій «фінляндизації» бути прийнятним до України? Про Зимову війну і її уроки для України говорили історик Віталій Ляска та  Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової"

Нещодавно кремлівський диктатор Володимир Путін порівняв сучасну ситуацію, у якій є Росія, із Смутою. Мовляв як і на початку ХVII століття, Росія відбиває удари іноземних інтервентів і відстоює свою незалежність. Що це були за Смутні часи у яких Московія мало не згинула?  Чи справді згасання династії після смерті Федора Івановича, сина Івана Грозного, мало вирішальне значення для зворохоблення Московщини? Яку роль у Смуті відіграла Річ Посполита і чи справді Московія могла стати її частиною?  Наскільки Смуту можна трактувати як “громадянську війну” і чому московитам не вгодили свої царі? Звідки взялися Лжедмитрії і чому непримітний клан Романових переміг? Врешті як Московія встояла, перебуваючи за крок від прірви? Про Смутні часи в історії Мосовії говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка

 У листопаді 1935 року розпочався Варшавський процес, на якому судили членів Організації українських націоналістів, яких звинувачували у вбивстві міністра внутрішніх спра Польщі Броніслава Пєрацького. Чому українські націоналісти обрали тактику терору? І через серед жертв оунівських бойовиків опинилися і українці? Чи це був виключно український досвід? Як політичне насильство у Польщі стало нормою? І чи справді Галичина та Західна Волинь була окупована Польщею? І як на противагу польській владі на Заході України сформувалося громадянське суспільство? Про Організацію українських націоналістів у 1930-х роках гооворили історик Віталій Ляска та Святослав Липовецький, публіцист та письменник, автор книжки “Вбити міністра. В

Чим лякала українська мова імперії у ХІХ столітті? Чи можна порівняти русифікацію із лінгвістичною уніфікацією, яку проводила Франція у Бретані чи Провансі? Де існувала маленька Україна на заході і чи можна порівняти український досвід із ірландським? Чи мала шанс українська латиниця і як би її впровадження змінило Україну? Невже українські міста двісті років тому говорили лише російською мовою? І яким шляхом має йти  мовна політика сучасної України: природною еволюцією чи державним втручанням. Про мову як як політичну зброю говорили історик Віталій Ляска та Ольга Казакевич, докторка історичних наук, професорка, завідувачка лабораторії історичних наук Національного центру “Мала академія наук України”.