Навесні 1848 року Європу охопили повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст, які не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Що було найголовнішим для революціонерів: національні вимоги чи соціальна справедливість? Чим галицький досвід 1848 року відрізнявся від класичних революцій Європи? Чому імперії перемогли? І як “Весна народів” відлунює у протестних рухах ХХІ століття? Про першу панєвропейську революцію говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка