Віталій Ляска

На початку травня у польському Баранові-Сандомирському відбувся Польсько-український історичний конгрес — найбільша на сьогодні зустріч дослідників з Польщі та України, присвячена осмисленню спільного минулого та способів його інтерпретації. Близько сотні істориків зібралися, аби говорити про тисячоліття українсько-польських взаємин — від середньовіччя до найболючіших конфліктів ХХ століття. Чи став цей конгрес спробою повернути розмову про минуле з політичних трибун у простір фахової історичної дискусії? Чи можуть історики реально впливати на польсько-українські відносини, чи остаточні рішення все одно ухвалюють політики? Чи можливо говорити про українсько-польські відносини поза тінню Волинської трагедії? І чи не запізнилися ми з таким діалогом щонайменше на тридцять років? Наскільки реальними є спільні підручники з польсько-української історії та чи готові обидва суспільства до складної, а не зручної пам’яті? Про спроби нормалізації відносин між Україною та Польщею говорили історик Віталій Ляска та директор Український інститут національної пам'яті Олександр Алфьоров.

Старі могили, нові конфлікти – Олександр Алфьоров, Віталій Ляска

Нещодавно президент США Дональд Трамп оприлюднив зображення себе в образі Ісуса, що зцілює хворого, та розкритикував Папу Римського Лева XIV. Чи справді конфлікт між папством і світською владою є одним із найдовших сюжетів європейської історії? Чи можна вважати мовчання Пія XII під час злочинів Адольфа Гітлера моральним провалом Церкви? Чому постать Івана Павла II та його стосунки із Рональдом Рейганом стали настільки важливими для падіння комунізму? Чому частина західних консерваторів шукає “традиційні цінності” в образах Віктора Орбана чи навіть путінської Росії, а не в реальному соціальному вченні церкви? Який католицизм сповідує Джей Ді Венс? Чи залежна Католицька церква від Глобального Півдня та його антиамериканського дискурсу? Про вплив Ватикану на світ говорили історик Віталій Ляска та Анатолій Бабинський, історик, доктор богослов'я, викладач Українського католицького університету.

Навесні 1848 року Європу охопили повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст, які не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Що було найголовнішим для революціонерів: національні вимоги чи соціальна справедливість? Чим галицький досвід 1848 року відрізнявся від класичних революцій Європи? Чому імперії перемогли? І як “Весна народів” відлунює у протестних рухах ХХІ століття? Про першу панєвропейську революцію говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка