Віталій Ляска

1 квітня 1979 року Іран став Ісламською Республікою після референдуму, який закріпив падіння монархії і прихід до влади нової політичної моделі. Чи була іранська революція несподіванкою і чому проти шаха Пехлеві повстали не лише ісламісти, а й ліві та націоналісти? Як Ірано іракська війна 1980–1988 років не зруйнувала, а навпаки зміцнила режим і згуртувала суспільство довкола нової влади? Чому антизахідність стала частиною державної ідентичности Ірану і як ця логіка визначає його політику сьогодні? Як нинішнє протистояння зі Сполученими Штатами вписується в історію Ісламської Республіки і чому зовнішній тиск не обов’язково веде до падіння режиму? Чи можлива в Ірані нова революція і що насправді утримує ісламістів при владі понад чотири десятиліття?. Про це говорили історик Віталій Ляска  та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

Після повномасштабного вторгнення Росії процеси деколонізації, переосмислення історичної пам’яті та кристалізації нашої ідентичності стали не лише видимими, а й незворотними. Але наскільки деколонізація в українському випадку є усвідомленим проєктом і чи не ризикуємо водночас втратити складність власної історії?  Чи можна говорити про конкуренцію різних моделей української ідентичності сьогодні? Які саме моделі між собою змагаються? Чи можлива ідентичність, яка не будується довкола травми, і чи потрібна вона Україні? Як змінюється географія ідентичності? Про те, як український досвід деколонізації вписується у глобальний контекст говорили історик Віталій Ляска та Данило Судин, соціолог, доцент кафедри Українського католицького університету

Чи справді українське XIX століття — це лише Шевченко, кріпаки і селянська стріха? Чн не зводимо ми цілу епоху до постаті лише одного генія? Як постать Шевченка  затулила інших дієвців і чи можемо ми сьогодні вийти за межі цього канону? Щоб було б, якби Шевченко не народився? У чому зручність та незручність Шевченка для різних ідеологій? Чому нинішній культ Шевченка — це культ здорової людини?  І чому Шевченко щоразу повертається саме в моменти кризи? Про Україну Шевченка і без Шевченка розмовляли історик Віталій Ляска та Михайло Назаренко, український літературознавець та лауреат Шевченківської премії

25 лютого минуло 155 років від народження Лесі Українки. Чи правда, що у нашому баченні національного відродження українців  Леся наче сховалася за спинами Шевченка та Франка.  У чому саме внесок Лесі Українки в український модерного проєкт?  Які образи Лесі Українки домінують в сучасному сприйнятті? Чи впливає на стереотипи про творчість Лесі Українки те, як її інтерпретувала радянська влада?Як вплинула багаторічна хвороба Лесі Українки  на її інтелектуальний стиль і теми?  Чи можемо ми читати її як постколоніальну авторку? Наскільки коректно називати Лесю Українку феміністкою? Чи це анахронізм, чи цілком виправдана перспектива? Яким є сприйняття Лесі Українки на Заході? Чи воно змінюється, якщо взагалі колись було? І чого ще ми досі не знаємо про Лесю Українку? Про це та інше розмовляли історик Віталій Ляска та  Тамара Гундорова, професорка, докторка наук, членкиня-кореспондентка НАН України, головна дослідниця Інституту літератури імені Шевченка.