Олеся Геращенко

#(НЕ) СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО Тема: Театральна андрогогіка Гост'ї (за алфавітом): Марічка Коренєва, театральна педагогиня, режисерка, гештальт-терапевтка; Катерина Ясько, психологиня, фасилітаторка, авторка програм зі згуртування, розвитку і підтримки ментального здоров’я команд і спільнот. Під час розмови з Марічкою і Катериною йшлося про таке: - Що таке «Театр свідків», вистава з тимчасово переміщеними особами в Харкові «Поріг паралельних реальностей» (2017) - Синхронізація досвіду команд за допомогою театрального мистецтва - Плекання довіри через метафору: вистава «Райко» - емоційний спадок наших бабусь - Мистецтво, яке долає шари інкультурації - Лагідна психоедукація: вистава «Звір» про ПТСР у ветеранів - Соціальний театр як інструмент суспільного примирення - Імерсивний досвід горювання – «розпаковка» відчуттів чи ретравматизація? - Дотичність гештальт-методу до театру - Інженерія театрального досвіду - Просвітницькі вистави в контексті пошуку ідентичності - Українці – люди-фенікси (персональні історії трансформації) - Театр як простір для розмови на важкі теми - Які вистави українських режисерів можуть мати успіх закордоном - Перевинайдення українства. У випуску використані відео-матеріали, надані гост’ями: C:NTACT in Ukraine. Мюзикл «Поріг паралельних реальностей» Відео циклу зустрічей «Недільний камертон» Про мистецький спадок Поліни Райко говорить Олена Афанасьєва, кураторка Центру культурного розвитку «Тотем» (м. Херсон): https://youtu.be/DKog7fgDYWU?si=553M-rsDv5dmM1TR Попередня розмова з Катериною Ясько про Софійність як наскрізну українську ідентичність, театр у військовий час, важливість і можливості «малих груп»: https://youtu.be/DNmBMHKVgcE?si=T4NAehQo8RlX6Dti

#(НЕ) СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО Тема: Меморіалізація Гість: Максим Єлігулашвілі, фасилітатор діалогів, експерт Інституту миру і порозуміння, член правозахисної Коаліції «Україна. П'ята ранку» Під час другої частини розмови з Максимом йшлося про таке: - Моделі, які забезпечують запит на меморіалізацію - Загальнонаціональна хвилина мовчання як акт солідарності - Голодомор як (не)проговорений досвід родин - Змога піднятись над регіональним досвідом для інтеграції трагічної історії інших регіонів і народів України - Остання хвиля «живої» пам’яті про Голокост - Брак «надивленості» і рефлексії у контексті роботи з формами меморіалізації - Запит на конвертацію смутку - Майданчики для вибудовування бачення: діалог як інструмент проходження через болісні трансформації - Кейс Ягідного: концентроване зло - Етичні дилеми формування ринку меморіалізації - Кейс Херсону: музей спротиву - Людський вимір у сучасній героїці - Комунікація вдячності, солідаризація у перемозі - Вихід з історичної «амнезії», деколонізація - Ідентичність і локальний пантеон - Меморіалізація зниклих безвісті - Доцільність арт-інтервенцій у контексті меморіалізації - Сповільнитися для стабілізації.

#(НЕ) СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО Максим Єлігулашвілі (Частина1: Колабораціонізм) Максим Єлігулашвілі, фасилітатор діалогів, експерт Інституту миру і порозуміння, член правозахисної Коаліції «Україна. П'ята ранку» Під час першої частини розмови з Максимом йшлося про таке: - Спроможність перезбиратися в контексті виживання, за відсутності точки завершення - Історики стали «рок-зірками» - Перегляд гранд-наративу з точки зору уроків - Україна – новий «дикий захід» - Ризики корупції проти інших ризиків - Дослідження ставлення українців до колабораціонізму (https://zmina.ua/publication/vyzhyvannya-chy-zlochyn-yak-ukrayina-karaye-za-kolaboraczionizm/) - Виклик безконтрольного насильства - Чи є російський паспорт, отриманий на тимчасово непідконтрольній території України, проявом колабораціонізму? - володимир сальдо чи «бабуся в однокласниках»? - Інструменталізація економічного компоненту колабораціонізму - Чи є справедливість пріоритетом держави зараз? Що з пріоритетами? - Функціонування перехідного правосуддя з 1991 року - Капсулювання у позиції жертви - Потреба нового літературного канону - Суспільний канон «правильного горювання» - «Не маєш експертизи – не трави!» - Небезпека інституціоналізації штучної полярізації - Створення основи для підтримки проукраїнських сил на тимчасово окупованих територіях - Чи легко говорити дорослою мовою з дорослими? Частина 2 розмови з Максимом з’явиться на цьому каналі за два тижні. Тема: Меморіалізація.

#(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО Олег Дімов, художник Марина Щербенко, кураторка, засновниця «Щербенко Арт Центру» та мультидисциплінарного проекту МУХІ (Конкурс Молодих Українських Художників та Художниць), колекціонерка предметів сучасного українського мистецтва Розмова з приводу відкриття виставкового проєкту одеського митця Олега Дімова «Слова ледь голосніші за ніч» за кураторства Марини Щербенко. Виставка є важливою складовою програми Українського Дому з представлення сучасної української фотографії як впливового інструменту фіксації та художнього осмислення реальності. Говорили про роль фотографії як медіуму у фіксації війни, «цифрову» травму, існування фотографії поза контекстом. Розмірковували, якою має бути художня фотографія, щоб розкривати сенси, оповідати історію про нас, але не травмувати, а сприяти трансформації травми. Досліджували самотність як плідний стан та принади «тихого життя». Марина говорила про місію художньої спільноти та про своє розуміння, що таке Україна, і хто такі українки і українці у світі. Проєкт «Слова ледь голосніші за ніч» триватиме в Українському Домі до 30 червня 2024 року.