Олеся Геращенко

(SUB)CONSCIOUS ART Our guest, English writer Felicity Spector, reflects on bread as a metaphor for community, memory, dignity and renewal—how the simplest loaf can carry the story of humanity and culture. This is a conversation about warmth passed from hand to hand; about meanings that rise in the dough of time; and about the people who hold the world in their palms—volunteers baking for those near the front line, turning care into an act of resilience. An audio archive of wartime conversations about art, (SUB)CONSCIOUS ART explores the possibilities—and limits—of dialogue through the lens that culture itself provides.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гость — письменная Фелисити Спектор — говорит о хлебе как о метафоре сложности, памяти и увлечениях, о том, что в самых простых речах присуща история людей и культуры. Говорить о новой книге «Хліб и війна: украинская история ежи, відваги та надії» — о том, что она остается зброею и порядунком, символом национальной гидности и самосбережения. Это подорожание через объединение села, развлечение людей и кухонных волонтеров. Фелисити Спектор рассказывает о солдатах, пекарях, кухарах и простых людях, которые видят перед собой мужчину — и любовника. Это разговоры о тепле, которые передаются руками в руки, о чувствах, которые видят в это время, и о том, какими своими долями мы занимаемся, — волонтеры, которые хотят хліб для прифронтовых мешков, перетворяют турботу на звитягу. Аудио-архивы произведений о мистике в военное время. Тут рассматривается возможность и общение культуры в диалоге с оптикой, что мы предлагаем диалог с культурой.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гість — Андрій Круглашов, кандидат політичних наук і колишній радник Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні. Говоримо про діалог як внутрішню опору. Про те, що справжнє порозуміння починається там, де ми готові визнавати власну вразливість і чути біль іншого без бажання довести чи перемогти. Круглашов пояснює, що його концепція горизонтального діалогу народилася з практичного досвіду — бути «містком» між людьми у найскладніших обставинах. «Щоб допомагати, потрібно не співстраждати, а співпрацювати», — каже він. Це розмова про довіру, щирість і про те, як діалог може стати формою сили. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гостя — Олена Зарецька художниця, засновниця та очільниця фонду Алли Горської та Віктора Зарецького. У відвертій розмові йшлося про спадок, якого не видно одразу — між рядками, між поколіннями. Про те, як пам’ять може бути формою мистецтва, а мистецтво — способом зберегти пам’ять. Олена досліджує життя і творчість своєї родини — Алли Горської та Віктора Зарецького, чиї імена стали символами доби шістдесятників, коли акт мистецтва був не лише естетичним, а й моральним вибором. Алла Горська жила з таким внутрішнім кодексом гідності, що для Олени ці орієнтири залишаються дороговказом у складні часи. Спільна та індивідуальна творчість Віктора Зарецького та Алли Горської свідчить про присутність правди в темряві тоталітарного світу. 📌📌 ДО 100-РІЧЧЯ ВІКТОРА ЗАРЕЦЬКОГО: РЕТРОСПЕКТИВНА ВИСТАВКА У НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В КИЄВІ https://horska-zaretskyi.com/event/do-100-richchya-viktora-zareczkogo-retrospektivna-vistavka-u-naczionalnomu-muzeyi-tarasa-shevchenka-v-kiyevi/    Вмикайте та досліджуйте з нами. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.