Олеся Геращенко

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО 🎄Різдвяна розмова. Гість - Олександр Філоненко філософ і оповідач історій. Говоритимемо про Різдво як свято дорослості, жест довіри Бога до людини і запрошення відповісти на цю довіру. Дорослішання тут постає не лише як відповідальність, а як здатність до ніжності, уважності та вразливості, які народжуються з тиші. Ми розмірковуємо, де шукати надію під час війни, чому вона зростає з досвіду краси та людяності, і як плекати «довгу волю». Також торкаємося теми рідного дому: де взяти снагу святкувати Різдво, коли ти далеко від найближчих людей або коли дім втрачено. І завершуємо розмову простим, але тривким різдвяним образом — поглядом дорослого в очі дитини, з якого народжується сила жити. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.

(Не)свідоме мистецтво. Гість - Олег Кохан — український продюсер театру і кіно Ця зустріч виходить далеко за межі професійної розмови про індустрію — вона про досвід покоління, яке пам’ятає дефіцит, очікування і черги, і порівнює їх із сьогоднішньою надмірною доступністю, що часто стирає відчуття цінності. У фокусі — феномен скуки як простору народження думки й уяви, який зникає в цифровому дитинстві, та небезпека втрати контакту з власною глибиною. Розмова переходить у роздуми про війну як стан постійного форс-мажору, закладеного в саму природу продюсерської професії, і про мистецтво, яке після пережитого не може бути слабким чи випадковим. Окрема, надзвичайно сильна частина — історія створення кіноальманаху «Війна очима тварин»: про емпатію як мову, здатну достукатися до світу, про шлях ідеї від блокпоста до міжнародних фестивалів, про співпрацю з Шоном Пенном і про культурний фронт як поле довгої, стратегічної боротьби за ідентичність. Це цілісна й принципова розмова про те, чому стратегія простого кенселінгу не працює без потужної власної культури, чому мистецтво має не лише реагувати, а й вражати, і чому любов до життя залишається найсильнішим змістом навіть у часи війни. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гостя — Дарія Кузьмич, міждисциплінарна художниця, яка працює на перетині тілесності, простору, внутрішнього досвіду й образних станів. Розмова про те, як народжується натхнення і чому воно завжди нагадує подорож: невідому, тривожну, захопливу, таку, де ти не знаєш маршруту, але відчуваєш — тобі туди. Ми торкнулися теми творчої ізоляції — добровільної й вимушеної. Про те, як митці замикають світ навколо себе, щоб почути власний голос, і що відбувається, коли зовнішня реальність стає надто гучною. Окрема частина розмови — про війну: її вплив на чутливість, бачення, сенси. Чи можливо творити, коли світ руйнується? «Зшивати небо» Дарія Кузьмич, Світлана Селезньова, вид експозиції у The Naked Room, серпень 2025 Епізод про пошук. Про внутрішні маршрути. Про мистецтво, яке народжується не з майстерні, а з пережитого. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО. Гість — куратор Олександр Соловйов. Розмова про те, як українські художники переживають війну через живопис, як мистецтво стає способом не лише висловлення, а й зцілення. Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою. Від щоденників і камерних виставок — до Венеційської бієнале та культурної дипломатії. Ми говоримо про те, як показати війну, щоб не ретравмувати, чому митці повертаються до живопису, і що означає “банальність зла” у сучасному контексті. Вмикайте!