Олеся Геращенко

(Не) свідоме мистецтво з Олесею Геращенко 🎤 Гість: художник Антон Логов Цей випуск — розмова про війну, мистецтво та нову реальність, у якій доводиться творити. Художник Антон Логов розповідає, як змінилося його мистецтво після повномасштабного вторгнення, як він повертався до роботи у квітні 2022 року та які образи стали визначальними у його творчості. Від виставки “Війна: Зворотна перспектива” до рефлексій на “Герніку” Пікассо — мистецтво стало засобом осмислення трагедії, хронікою подій та способом проговорити те, що неможливо висловити словами. Чи можна передати війну через кулькову ручку? Як змінилася візуальна мова митців після 24 лютого? Чи стане ця війна новою точкою відліку в історії культури? Також говоримо про архетип українського героя, недооцінений внесок України в перемогу у Другій світовій війні, межу між мистецтвом і пропагандою та про те, що може потрапити в музеї майбутнього.

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО Гостя: Надія Тимчук-Павліченко, завідувачка кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія», виконавча директорка БФ «Благодійний Фонд Національного художнього музею України» Цей випуск – про мистецтво як інструмент національного пробудження, про культурний бум на тлі війни, про те, як війна змінює гуманітарні науки в Україні та чому українська культура нарешті повертається до себе. Ми поговоримо про музейну спадщину, вкрадену росіянами, та чому їхня культурна політика – це імперський грабунок. Обговоримо, як формуються сенси культури в часи війни, що змінює сприйняття мистецтва, як воно допомагає подолати травму та об’єднати націю. Також торкнемося питання культурного менеджменту: як зробити ініціативи сталими, які рішення мають ухвалювати музеї, як зберегти спадщину та створювати нові смисли. І, звісно, зачепимо питання майбутнього – якою має бути культурна політика України після війни, як розвивати гуманітарні науки та чому саме зараз важливо опритомніти. Бо культура починається з нас

(НЕ)СВІДОМЕ МИСТЕЦТВО Гість: художник Матвій Вайсберг (❗частина 2❗) Мистецтво і життя нероздільні – такою є філософія Матвія Вайсберга, і це відчувається в кожній його роботі. У щирій і глибокій розмові він розповідає про творчість, вибір мови, випробування долі та силу мистецтва. Він говорить про принциповість у житті, про те, як мова не визначає патріотизму, та про свій перехід на українську. Художник ділиться історіями про друзів і вчителів, та історію створення своїх робіт. ----------------- Аудіо-архів розмов про мистецтво у воєнний час. Тут розглядаємо можливості і обмеження культури діалогу крізь оптику, що нам пропонує діалог з культурою.

🎨 Мистецтво і життя нероздільні – – такою є філософія Матвія Вайсберга, і це відчувається в кожній його роботі. У щирій і глибокій розмові він розповідає про творчість, вибір мови, випробування долі та силу мистецтва. Він говорить про принциповість у житті, про те, як мова не визначає патріотизму, та про свій перехід на українську. Художник ділиться історіями про друзів і вчителів, та історію створення своїх робіт. Ця розмова про непростий шлях митця, про картини, що іноді "плющать" настільки, що люди не витримують і десяти хвилин перегляду, про моменти, коли він просто переставав малювати, і навіть про випадки, коли був за крок від межі життя. Він розмірковує про те, як не впасти в пропаганду, про український сантимент, що завжди був у його серці, історію власної родини та про те, що за його роботи вже кілька бусів допомагають на фронті.