Адвокатка Олена Бабич поділилась у соцмережах історією вдови військового, яка хотіла народити дитину від свого загиблого чоловіка. Перед тим, як чоловік пішов на фронт, він здав сперму на кріоконсервацію та оформив всі необхідні документи.
Однак вдові, яка мала довіреність на розпорядження біоматеріалом чоловіка, у штучному заплідненні відмовили. "Нещодавно наші законодавці так сильно переймались за фінансову складову кріоконсервації біологічного матеріалу військовослужбовців, що прийняли закон, яким… заборонили використовувати сперму військового після його загибелі (!). З березня клініки будуть зобовʼязані її утилізовувати", – пояснила адвокатка.
Після того, як правка номер 75 набула розголосу, з'явилися аргументи, що “закон не так прочитали” і йдеться не про утилізацію, а про перехід на інше фінансування.
Ця історія викликала серйозний суспільний розголос та обговорення.
І от, через декілька днів, після активних обговорень, 7 лютого, Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє зберігання і використання заморожених репродуктивних клітин загиблих військових.
Відтепер у разі загибелі репродуктивні клітини військового безоплатно зберігатимуться у кріобанку протягом трьох років. У разі необхідності цей термін зможе продовжити довірена особа.
Про всі перипетії з законопроєктом, а також можливості та важливість репродуктивної політики, ми поговорили з ембріологинею Ольгою Малютою.
