Детектор медіа

У випуску — про те, як теплі зими, війна та зруйнована інфраструктура вплинули на зимові види спорту в Україні і чому біатлон уже десятиліттями залишається на «першій кнопці» українського глядача.

У подкасті «Медіуми» Костянтин Дульцев, спортивний коментатор, керівник спортивної редакції Радіо «Промінь» розповідає про те, чому в спортивну журналістику йдуть одиниці, як виглядає український ринок спортивних медіа і чому зі спортивної журналістики майже неможливо побудувати політичну кар’єру.

00:00 «Ілюзій будувати не треба, що у нас буде багато медалей на Олімпійських іграх»;

03:17 «У нас дуже мало стало спортивної преси»;

04:24 «У спортивній журналістиці політичну кар’єру не побудуєш»;

07:30 «Олімпіадами завжди цікавляться навіть ті, хто не цікавиться спортом»;

11:49 «Біатлон завжди був на першій кнопці українського телебачення»;

13:19 «Владислав Гераскевич зробив титанічну роботу, щоб Росії не було на цій Олімпіаді»;

16:25 «У Росії якийсь фетиш — обстрілювати льодові палаци»;

20:02 «Перше, що сказала нова президентка МОК: Росія має повертатися в нейтральному статусі»;

23:49 «Олімпіади зупинялися, переносилися, скасовувалися, але не війни»;

28:50 «Україна втратила дуже багато дітей, які виїхали за кордон».

У випуску — про алкоголь, тютюн і медіа: як вони насправді впливають на тривалість життя українців і майбутнє країни.

У подкасті «Медіуми» Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя», розповідає про демографічну кризу, відповідальність медіаіндустрії та ціну реклами, яку ми всі платимо здоров’ям. А також про те, чому смертність в Україні втричі перевищує народжуваність, як реклама алкоголю й тютюну формує звички дітей і дорослих та чому медіа, заробляючи на залежностях, фактично скорочують власну аудиторію.

00:00 «Безповоротні втрати для медіа фактично кожен рік становлять пів мільйона»;

04:03 «Українські чоловіки в середньому не доживають до світового стандарту віку працездатності»;

08:40 «Стратегія тютюнової індустрії — це залучення нових споживачів»;

11:30 «Споживач тютюну як починає, так до кінця життя споживає один бренд»;

15:26 «Жодна людина у світі не народилася з сигаретою у роті»;

18:16 «Тютюнова індустрія використовує медіа для дезінформації»;

23:31 «Тютюнова індустрія, як і Росія, бреше кожного разу, коли відкриває рота».

Чому в Україні критику досі плутають із хейтом, а професійна розмова про кіно швидко перетворюється на токсичні срачі. Головредка медіатаблоїда «Антоніна» Лєна Чиченіна розповідає про українське кіно, серіали, Threads і культуру образ.

Чому культурні тексти часто пишуться «для своїх» і перетворюються на інтелектуальну демонстрацію ерудиції, а не на зрозумілу розмову з аудиторією? Як формувалася українська кіноіндустрія після 2014 року, чому суспільство довго вибачало слабкі сюжети за «красиву картинку» та як патріотичний пафос роками блокував нормальну професійну дискусію.

У подкасті «Медіуми» Лєна Чиченіна, головна редакторка медіатаблоїда «Антоніна», розповідає про російську мову в українських серіалах і про те, як ті самі продюсери, які не хотіли відмовлятися від російського ринку, після 2022-го раптом почали просити гроші в держави на «нове українське кіно». А також про нові originals-серіали від онлайн-платформ, перші спроби відійти від телевізійної логіки серіалу для домогосподарок і про те, що справді стало краще, а що просто перекочувало з ТБ в онлайн без змін.

00:00 «У нас майже всі серіали були російською мовою, з російськими акторами»;

03:36 «У нас немає профільного видання кінокритики»;

05:05 «Кінокритика в Україні ніяк не впливає на кіноіндустрію»;

06:18 Про кризу культурної критики в Україні: «Це інтелектуальна мастурбація»;

09:20 «Кожна думка повинна мати місце»;

11:03 Як в Україні реагують на культурну критику;

13:03 Як українське кіно реагувало на критику в різні роки;

18:32 «Мені хотілося б більше фільмів, які будуть критикувати наше суспільство»;

24:43 «Netflix знімає свої серіали для того, щоб їх не дивилися, а слухали»;

30:48 Про онлайн-платформи, originals і проблему якості контенту;

38:55 Як Threads змусив дивитися «Холостяка» навіть тих, хто не дивиться ТБ;

42:45 «Холостяк» повністю зіпсував Терену репутацію».

У випуску — про те, як війна змінює українську мову і хто сьогодні формує мовні норми.

Війна змінила не лише наше життя, вона докорінно вплинула й на українську мову. Нові слова, нові смисли, нові суперечки й нова відповідальність за кожне сказане і написане слово. Хто сьогодні формує мовні норми: мовознавці, медіа чи соціальні мережі? І чи може мова бути ще одним фронтом цієї війни?

У подкасті «Медіуми» Оксана Матковська, науковиця, доктор філософії зі спеціальності Філологія, розповідає про зростання вживання фемінітивів і про те, чому ці зміни по-різному проявляються в політичній мові, публіцистиці та художніх текстах. Чи справді фемінітиви стали ознакою часу — і що чекає на них далі? А також про написання назв Російської Федерації, її інституцій і діячів із малої, звідки взялася ця практика, як соціальні мережі вплинули на медіа і чому саме журналісти мають задавати мовні норми, а не підхоплювати тренди з фейсбуку. Про журналіста як законодавця мовної моди, про блогерів із мільйонними аудиторіями і про те, чи здатна освіта змінити мовну культуру в епоху соцмереж.

00:00 «Тенденція до збільшення кількості фемінітивів у мові буде присутня»;

02:01 «Мені шкода, що соцмережі задають тренди для медіа»;

06:02 «Ми не боремося з якоюсь міфологічною істотою — ми боремося з ворогом, ім’я якому Росія»;

12:10 «Коли суржик використовують із метою насмішок, мені від цього боляче»;

15:27 «Англізмів дуже багато у медійному просторі»;

20:53 «Російська влада штучно збіднювала українську мову»;

22:40 «Варто піднімати середнього слухача, задовольняти його інтелектуальні потреби»;

23:49 «Раніше законодавцем мовної моди був письменник. Сьогодні — це журналіст».