У випуску — про те, чи змінюється професія письменника, як сьогодні формується український книжковий ринок і чому література залишається інструментом виживання.
До Всесвітнього дня письменника у подкасті «Медіуми» Віра Курико, репортажистка у «Reporters», журналістка, редакторка та авторка документальних книг, розповідає про силу літератури під час війни, про те, що читають українці і чому письменники не зникають, попри стрімкий розвиток нових медіа. А також — про повернення інтересу до української класики, запити від читачів і внутрішню потребу говорити власним голосом у складні часи.
00:00 «Я з дитинства мріяла бути письменницею»;
03:09 «Соцмережі дали можливість не просто читати письменника, а й стежити за ним як за людиною»;
06:00 «Якщо світ колапсує, я навряд чи буду дуже потрібна як репортерка і письменниця»;
08:48 «Література — це завжди два боки: спосіб утекти від реальності й спосіб її зрозуміти»;
10:58 «Наш видавничий ринок зростає шаленими темпами»;
13:20 «Коцюбинський мав можливість писати лише тому, що його підтримував Чикаленко»;
15:34 «Ми перейшли з онлайну в друк, всі вважали це дуже ризикованим»;
17:27 «Ми можемо запропонувати будь-якій організації створити книжку»;
21:15 «Один із найпопулярніших номерів журналу, був про любов»;
23:07 «Нам потрібні книжки, які про війну, але в них не буде про війну»;
27:21 «Вулиця причетних» тепер — вулиця Левка Лук’яненка. Але ціна виявилася надто великою»;
34:48 «Інколи книзі потрібні ключі, іноді ціла зв’язка ключів»;
40:32 «Існують мільярди книжок, які могли б змінити наше життя, але іноді за все життя нам трапляється лише одна. Багатьом не щастить жодного разу не зустріти таку книжку».
Цей матеріал було підготовлено за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО "Детектор медіа" і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.
