Детектор медіа

У четвертому епізоді подкасту «Інфодетокс» говоримо про цифрову обізнаність як базову навичку сучасної людини. У світі, де цифрові технології змінюють способи комунікації, навчання, праці та розваг, знання про безпечне і свідоме користування цифровим середовищем стали критично важливими. Трохим Бабич, заступник декана факультету інформатики Національного університету «Києво-Могилянська академія», радить українським користувачам уникати неофіційних додатків, перевіряти дозволи, користуватися антивірусами та двофакторною автентифікацією. У розмові йдеться і про цифровий слід — сукупність даних, які ми залишаємо в мережі. Аліна Елєвтєрова, консультантка з цифрової безпеки, пояснює, як його контролювати: використовувати VPN, регулярно перевіряти налаштування конфіденційності, видаляти непотрібні акаунти. Важлива частина епізоду присвячена електронному громадянству — участі громадян у суспільному житті через цифрові інструменти. 

Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.

У третьому епізоді подкасту «Інфодетокс» досліджуємо, що таке мова ворожнечі, як вона проявляється у цифрових медіа та яку загрозу несе суспільству. В епоху соцмереж агресивні та дискримінаційні висловлювання стали надто звичними — інтернет дав людям можливість поширювати ворожнечу без жодної відповідальності. На прикладах із життя та соціальних мереж бачимо, як швидко і непомітно поширюється ця форма дискримінації. Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації, розповість про важливість критичного мислення — здатності розпізнавати маніпуляції, аналізувати джерела та розуміти, що агресивна риторика часто базується не на фактах, а на емоціях. Дезінформація породжує поділ, недовіру та агресію, і саме медіаграмотність є запобіжником проти цих ризиків. Поширення контенту, який несе цінність і підтримку — альтернатива ворожнечі. 

Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.

У першому епізоді подкасту «Інфодетокс» говоримо про те, як не потонути у вирі інформаційного шуму та навчитися критично мислити в цифрову епоху. Це розмова про важливість медіаграмотності: здатності аналізувати джерела, перевіряти факти й розпізнавати маніпуляції. Альона Романюк, керівниця фактчекерської ініціативи «НотаЄнота», розповіла про те, як розпізнавати неправдиву інформацію, уникати емоційних пасток і працювати з алгоритмами соцмереж, які можуть посилювати викривлення дійсності. Ольга Кравченко, керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», поділилася міркуваннями про емоційний вплив дезінформації та про те, чому важливо навчати людей опиратися паніці, страху й гніву, що часто є інструментами маніпуляторів. 

Сподіваємося, цей епізод вас зацікавив. Будьте інформаційно та медіаграмотними будь-де й будь-коли, навіть під час відпочинку. Завантажуйте інші епізод серії подкастів «Інфодетокс» з нашого сайту. Дізнавайтеся більше про те, як ЮНЕСКО співпрацює з урядами, окремими особами та громадами з метою сприяння медіа- та інформаційній грамотності, відвідавши наш веб-сайт. Завантажуйте наші ресурси та долучайтеся до наших програм, щоб допомогти втілити у життя ключові навички інформаційної та медіаграмотності. Серію подкастів «Інфодетокс» розроблено та реалізовано ГО «Детектор медіа» у співпраці із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Висловлені погляди є виключно точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію ЮНЕСКО або Японії.

У випуску — про те, як підлітки реагують на фейки та чому традиційні медіа для них — «світ дорослих».

«Вартові правди» — проєкт «Детектора медіа», що спрямований на розвиток медіаграмотності серед українських школярів. У межах проєкту досвідчені журналісти з прифронтових регіонів України пройшли тренінг, щоб опановувати педагогічні навички та навчати підлітків медіаграмотності.

Як підлітки сприймають інформацію у соцмережах? Чому для них важливіше емоційне сприйняття контенту, а не його достовірність і як журналісти знаходять «ключик» до сердець підлітків. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олександрою Аксененко, учасницею проєкту «Вартові правди» та редакторкою видання «Трибуна.Суми».

00:00 «Підлітки відвикають від форматів зустрічей наживо, тож коли вони трапляються — це неймовірні емоції»;

04:30 «Підлітки йдуть у соцмережі, більше довіряють блогерам — там, де вони відчувають певну емоційну наближеність»;

08:25 «Тема медіаграмотності не була новою для підлітків»;

10:47 «Ключик до моїх учнів — це локальні, місцеві приклади»;

12:48 «Багато з того, що я показувала, для них було про світ “старших людей”»;

15:56 «Хочу вірити, що вони будуть звертатися до якісних медіа»;

17:26 «Це дуже класна ініціатива. Я вдячна, що ви залучили нас до таких заходів, бо це дуже корисно».