Litosvita

Як переклад змінює спосіб читання? Де закінчується інтерпретація і починається надінтерпретація? І чи справді автор помер?

У новому епізоді подкасту Юрко Прохасько говорить про шлях до перекладу й німецької мови, поєднання перекладацької та психоаналітичної практик і межі перекладацького таланту. А ще розмірковуємо про Йозефа Рота, жінок у його творчості, периферійність і наше право вважати частиною українського літературного спадку авторів, які писали іншими мовами.

ЗМІСТ

⏱️ 01:08 Літературно-читацький бліц з Юрієм
⏱️ 03:05 Як Юрій прийшов до перекладу і до німецької мови
⏱️ 11:39 Чи відмовився від письменницьких амбіцій та як переосмислив перекладацький «етап»
⏱️ 16:43 Чого можна навчитися в перекладі, а що залежить від таланту
⏱️ 27:43 Про поєднання іпостасей перекладача та психоаналітика
⏱️ 37:45 Чи немає під час перекладу спокуси надінтерпретації
⏱️ 44:58 Чи помер автор?
⏱️ 50:38 Про контекст периферійності в творчості Йозефа Рота
⏱️ 01:04:55 Чи перекладав би Рота інакше в новому історичному контексті
⏱️ 01:08:41 Про жінок у Йозефа Рота
⏱️ 01:16:03 Чи можна вважати авторів, які творили на теренах України, але писали не українською мовою, частиною нашої літературної історії

Літературний переклад 2.0: Фікшн – https://litosvita.com/translation-fiction/

Літературний переклад 2.0: Нонфікшн – https://litosvita.com/translation-nonfiction/

На фестивалі PORT в Одесі поговорили з Валерієм Пузіком про пам’ять, письмо і війну. Про те, що ми намагаємося зберегти, а що все одно стирається з часом. Про історії, які важливо встигнути записати, і про те, навіщо знову повертатися до пережитого.

Говоримо про те, як змінюється досвід війни з часом, що може і чого не може література, чому текст іноді стає способом зберегти людину, голос чи подію. І про те, чи можливо поставити крапку в історії, яка триває.

ЗМІСТ

⏱️ 01:41 Письмо – засіб зберегти спогати чи пропрацювати їх і відпустити?

⏱️ 04:07 Головні образи у творчості

⏱️ 06:15 Що література може зробити для памʼяті, чого не здатні інші методи збереження спогадів?

⏱️ 08:47 Чи є історії, які мають лишитися нерозказаними? Про що Валерій не напише?

⏱️ 11:02 Що важливіше – точність чи охудожнення?

⏱️ 15:39 Як побратими ставилися до професії Валерія?

⏱️ 17:40 Про що ми ще не вміємо говорити, коли говоримо про війну?

⏱️ 20:20 Як не перетворити війну на низку кліше та стереотипів?

⏱️ 21:43 Чи справді Гемінгвей нічого не знає? Чи відрізняється наш досвід війни від інших?

⏱️ 24:38 Творчість кого з колег-військових може порекомендувати?

⏱️ 25:22 Чи змінилося сприйняття літератури через досвід війни?

⏱️ 26:50 Чому не публікує неопубліковані тексти?

⏱️ 29:20 Чи завжди памʼять – це опора? Чи можливо іноді памʼять не дозволяє нам рухатися далі?

⏱️ 35:10 Роль ландшафту у творчості Валерія

⏱️ 37:00 Що Валерій показав би нащадкам, щоб розповісти про сьогодення?

⏱️ 38:10 Роль мистецтва у збереженні колективної памʼяті

⏱️ 41:25 Про переклади та постановки

⏱️ 43:40 Що значить «вистояти»?

https://litosvita.com/ – Практичні знання. Спільнота. Натхнення.

Як починається письменницький шлях, що змінює в авторові перша книжка і чи можна навчитися не боятися власного тексту? У новому епізоді говоримо з письменницею та учасницею програми CELA Анною Безпалою про шлях у літературі та її роман «Кассандра курить папіроси».

Також Аня детальніше розкаже про промоцію української культури й літератури за кордоном, міжнародну програму CELA, переклад як можливий творчий напрям, майбутні книжки й проєкти.

ЗМІСТ

⏱️ 01:30 Літературно-читацький бліц з Анею

⏱️ 03:43 Про початок письменницького шляху

⏱️ 07:07 Про роман «Кассандра курить папіроси»

⏱️ 11:25 Як пише Аня?

⏱️ 14:45 Що було несподіваним у письменстві?

⏱️ 16:42 Чи змінив досвід письменства Анін погляд на літературу?

⏱️ 18:20 Про промоцію української культури та літератури закордоном

⏱️ 27:48 Про програму CELA

⏱️ 34:30 Чи не замислювалася про перекладацьку діяльність?

⏱️ 37:14 Про творчі плани

⏱️ 40:50 Поради для письменників та письменниць, що лише починають

Річна програма письменницької майстерності — https://litosvita.com/one-year-program/

У цьому епізоді говоримо з Сашком Лопушанським про його письменницький дебют: як народжується перша книжка, чому він обрав жанр кампусної прози та чи легко переносити університетське життя в літературу. Обговорюємо, як стендап впливає на письмо, а література змінює сценічний голос, чи існує конфлікт між письменником і коміком в одній людині. Це розмова про тексти, гумор, творчі сумніви й пошук власного голосу, незалежно від того, чи тримаєш у руках мікрофон, чи рукопис.

ЗМІСТ

⏱️ 01:17 Літературно-читацький бліц з Сашком

⏱️ 08:47 Про три іпостасі Сашка

⏱️ 10:26 Як наважився на написання книги?

⏱️ 14:55 Про баланс між реальним та вигаданим

⏱️ 16:19 Про жанр кампусної прози

⏱️ 19:11 Чи вплинув письменницький досвід на Сашка як читача?

⏱️ 22:20 Про менторство Богдани Романцової

⏱️ 26:30 Про те, чому варто відділити себе від тексту

⏱️ 33:26 Яка різниця між написанням стендапу від написання

⏱️ 34:45 Чи можна жартувати про все?

⏱️ 38:27 Про плани на майбутнє

⏱️ 43:15 Про реакцію публіки

⏱️ 47:30 Про промоцію

⏱️ 50:30 Поради колегам-початківцям

Річна програма письменницької майстерності — https://litosvita.com/one-year-program/