Олена Любченко

Війна обнулила професійні і почасти особисті шляхи мільйонів українців.

Жоден з тих, хто через повномасштабне вторгнення переїхав до іншої країни, не буде стверджувати, що живе щасливе життя. Всупереч очевидній реальності, а саме: він і його близькі перебувають в безпеці. 

Виходить, однієї тільки безпеки мало, аби бути задоволеним життям – і саме про це ми говоримо в цьому епізоді.

Здається, перебування за кордоном вимагає від нас все робити з вдвічі більшою наполегливістю і мотивацією – шукати роботу, триматися за стосунки, піклуватися про себе варто робити з більшим зусиллям, ніж ми б це робили вдома, і в мирні часи. Звідки брати сили?

Говоримо про таке: 

- як не потрапити в пастку статусу “жертви” і бути режисером власного життя на чужій території

- які рятівні психологічні інструменти допомагають адаптуватися і прийняти нову реальність

- чому не варто щосили триматися за дружбу та інші стосунки з минулого- чому важливо вчити мову, шукати роботу, і взагалі виходити з дому частіше

- як забезпечити собі базовий догляд, і чому це – найважливіше.

А ще – про необхідність шукати підтримку, адже усвідомити і визнати, що вам важко (і в цьому немає нічого дивного) – це вже пів шляху подолання проблеми.

Ми живемо в час, коли все трансформується. Змінюється і формат стосунків між людьми: бажання бути більш вільними дало нам поліаморію, і це, як виявляється, геть інше, ніж “відкриті стосунки”. Стосунки на відстані, стосунки із Штучним Інтелектом, стосунки з “обраними родинами” – як не злякатися усього цього розмаїття?

Після прослуховування ви навряд чи раптом станете поліамором – але рівень спокійного сприйняття “іншості” точно збільшиться. 

Толерантного прослуховування!

У кожному з нас живе маленький гарненький Нарцис. Адже присутність, в певній мірі, рис нарцисичного характеру є абсолютно нормальною. Ми всі хочемо уваги, визнання, ми хочемо, аби нас хвалили, поважали, любили, навіть обожнювали. Вам теж цього хочеться? З вами все добре!

Не добре буває тоді, коли в погоні за увагою і любов’ю нам стає байдуже до почуттів інших людей. Ба більше – ми перестаємо сприймати і цінувати людей за їх якості, за стосунки з ними, а починаємо сприймати їх лише як джерело задоволення наших потреб в тому, щоб вони нас обожнювали.

Люди з нарцисичним розладом можуть бути небезпечні для всіх, хто вступає з ними в контакт, і є дуже невелика кількість тих, кому в стосунках з нарцисами комфортно.

Про них ми теж згадали в цьому епізоді, а ще поговорили про таке:

- як визначити нарциса у натовпі

- які “червоні прапорці” нарцис розставляє на початку романтичних стосунків

- що потрібно робити, аби як найгуманніше “відбудувати” себе після закінчення цих стосунків

Тем і питань було так багато, що ми не встигли вкластися з ними в хронометраж одного епізоду – і незабаром запишемо другу частину. О так, нарцисам багато честі - все як вони люблять!

Як мінімалізм покращує наше ментальне здоров’я

Менше – краще? Наука доводить, що так. Коли ми споживаємо усвідомлено – тобто обираємо для себе виключно те, що нам дійсно потрібно і дійсно приносить задоволення – ми споживаємо в рази менше. І почуваємося краще!

Отже мінімалізм стає не просто модним явищем, а й ще одним способом турботи про себе. 

В цьому епізоді говоримо про таке:

- Чому мінімалізм – це не про “обмеження” і не про “позбутися всього”

- Що таке “свідоме споживання”

- Як правильно позбавлятися речей, які ви вважаєте зайвими

- З чого почати “розхламлення”

Почавши прислухатися до себе під час вибору будь-чого – від одягу до соціальних контактів і серіалу на ніч – ви дуже скоро помітите, як змінилися ваш стан, ваше сприйняття всього, що вас оточує, і ваш настрій.

То що, час “генерального прибирання”?