Медіуми

У випуску — про виклики та можливості, що приносить штучний інтелект у медіаіндустрію.

В епоху стрімкого розвитку технологій питання впливу штучного інтелекту на журналістику стає дедалі актуальнішим. Чи варто журналістам побоюватися конкуренції зі сторони нейромереж? Або ж ШІ стане незамінним помічником, що полегшить створення контенту? Як сучасні медіа вже сьогодні використовують можливості штучного інтелекту та які зміни це приносить у роботу редакцій — про все це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Аліною Елєвтєровою, експерткою з цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна». 

А також про світові тенденції регулювання ШІ та перші кроки України в цьому напрямку, як використання ШІ може автоматизувати рутинні процеси та чи варто позначати контент, створений нейромережею?

00:00 Чи може ШІ витіснити журналістику як професію?

03:14 «Хотілося б бути в ідеальному світі, де нейромережі не будуть замінювати людей, а допомагати їм»;

06:45 «Чим бідніша людина, тим більше часу вона проводить в соцмережах»;

08:02 Рерайт, SEO-оптимізація, генерація ілюстративних матеріалів: для чого і як можна використовувати ШІ журналістам?

12:12 «Використання нейромереж створює виклики, до яких ніхто не був готовий»;

14:13 Як верифікувати інформацію в умовах засилля згенерованого ШІ контенту?

16:06 «Вороги використовують ШІ як зброю. Як і будь-який елемент прогресу».

У випуску — про популярний формат телешоу, який завоював світ, але так і не прижився в Україні.

Чому попри численні спроби запровадити late night show на українському телебаченні успіху досягти не вдалося? Чи є у нас шанси побачити справжнє українське late night show у майбутньому? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Катериною Городничою, журналісткою медіатаблоїда «Антоніна». А також про невдалі спроби запустити популярний на заході телеформат late night show, помилки продюсерів у виборів ведучих і початок занепаду формату у світі через посилення конкуренції між телебаченням і стримінговими платформами.

00:00 «Гостями на американських late night show були й президенти США»;

04:28 «В Україні раніше запускали подібні шоу, але вони були більш аналітичними, аніж веселими»;

06:04 «У нас велика проблема з політиками, зірками, акторами, музикантами, які не здатні до самоіронії»;

08:51 «Виробництво late night show можливо лише з рекламодавцями на телебаченні, реклама на YouTube таких грошей не дасть»;

11:50 «Стримінгові платформи рано чи пізно викуплять популярні late night show»;

13:45 «Євген Янович — сором’язливий як на ведучого late night show»;

15:47 «Олена Кравець не здатна імпровізувати»;

18:28 «Сергій Притула був ідеальним кандидатом для цього формату»;

20:05 «Андрій Данилко справляє враження втомленої людини. Тут потрібен кураж, щоб імпровізувати та вести подібне шоу».

У випуску — про сучасний український стендап, його розвиток, виклики та роль в українському культурному просторі.

У 2015 році в Україні зародився комедійний проєкт — «Підпільний стендап». Проєкт набув популярності після початку повномасштабної війни, коли учасники зробили вибір на користь української, відмовившись від російської. Це стало культурним і суспільним поворотом для українського гумору.

Наскільки складним був цей перехід? Якою була реакція аудиторії на українізацію? Чи можливо жартувати так, щоб це було зрозуміло українцям, зважаючи на реалії війни? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили зі Святославом Загайкевичем, артистом українського стендапу, засновником проєкту «Підпільний стендап». А також про нову соціальну місію, яку вони відчули під час важких часів, як війна вплинула на творчий процес, як змінилися теми й гумор, що стендап-коміки порушують у своїх виступах.

00:00 «Коли почалося повномасштабне вторгнення, не було домовленостей щодо переходу на українську. Це відбулося само собою»;

03:31 «Українці відмовилися від російського контенту, перестали дивитися “ЧБД”»;

04:53 «Ми транслюємо свідомість»;

06:30 «Війна стала частиною нашого життя, цю тему неможливо оминути»;

08:25 «Коли ти хочеш показати недолугого персонажа, ти показуєш його російською. Раніше було навпаки»;

10:44 «На телебаченні багато рамок, а стендап — волелюбний жанр»;

13:04 «Комік — це про правду і про трушність»;

14:40 «Коли отримуєш відгуки: “дякую, що тримаєте мою кукуху”, — відчуваєш свою відповідальність, що ти допомагаєш людям упоратися з важкими часами».

У випуску — про ініціативу зі створення кіберрот у армії РФ, героїзацію ПВК “Вагнер” та пропагандистські наративи в комп’ютерних іграх російських розробників.

Російська пропаганда використовує комп'ютерні ігри як інструмент для просування своїх наративів, виправдання агресії проти України та формування імперського світогляду серед молодої аудиторії. Пропагандистські наративи проникають у комп'ютерні ігри різного рівня популярності, починаючи ще з ранніх збройних інтервенцій путінського режиму. 

Чи мають ці ігри популярність у світі, як російська влада використовує компʼютерні ігри для просування своїх наративів та впливає на молодь — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Андрієм Пилипенком, аналітиком ГО «Детектор медіа». А також про те, наскільки серйозним є виклик з боку Росії і як можна протидіяти такій пропаганді. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Тренд останніх 5-7 років — ринок відеоігор щороку зростає»;

04:10 «Покоління геймерів, які почали грати ще в 90-х — виросло, у них вже є свої діти, які теж грають в ігри»;

06:10 «Російські чиновники хочуть не лише впливати на аудиторію, але і заробляти на цьому»;

08:43 «В Росії вийшла комп'ютерна гра під назвою, що прямо повторює тезу Мєдвєдєва»;

10:50 «Стосовно України і Росії була ситуація: якщо є локалізація, то лише російська»;

13:41 «У гру були закладені наративи, візуальні зображення, щоб образити українців»;

16:30 «Міжнародні компанії організували релокацію російських співробітників, наприклад, на Кіпр»;

20:08 «Очільник федерації кіберспорту Росії виступив з ініціативою створення кіберрот в складі Збройних сил Росії»;

22:18 «Завдяки роботі української геймерської спільноти, західні компанії вийшли з російського ринку»;

24:38 «В іграх використовується модель pay-to-win — заплати для того, щоб перемогти. У ЄС є боротьба на законодавчому полі з такими моделями».

У випуску — про те, як працюють DSA та DMA в Євросоюзі, на що вони впливають s що можуть зупинити.

Про можливості та обмеження європейських актів про цифрові послуги (DSA) та цифрові ринки (DMA) у регулюванні роботи великих платформ, як телеграм оминув європейське регулювання та які санкції передбачені за те, що платформи будуть ігнорувати встановлені вимоги — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Авдєєвою, старшою юристкою Лабораторії цифрової безпеки. А також про те, з якими зіткнеться Україна при спробі адаптувати європейські регулювання у своє національне законодавство та що має робити Україна, поки вона перебуває на шляху до ЄС. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «DSA діє на території ЄС — це перший камінь спотикання»;

05:44 «Останній звіт телеграму позначав 42,8 мільйона користувачів, він заявляє, що трошки не дотягує до граничної суми»;

09:30 «Чи готові ми до блокування всіх платформ на території України через те, що вони не хочуть розкривати свою структуру власності»;

13:33 «Перше, що варто робити — розробляти окремий законопроєкт, який буде відповідати вимогам DSA»;

16:47 «Технічного механізму, що робити з платформами, які постійно, регулярно порушують вимоги DSA — немає»;

19:24 «Гіршою є ситуація, коли ми говоримо, що телеграм шкідливий, а своїм прикладом продовжуємо показувати, що сидіти там нормально»;

23:04 «Я би радила задуматися над розробкою політик, які заборонятимуть на всіх робочих пристроях використовувати телеграм».

У випуску — про те, як поширюються чутки в мережі, роботу фактчекінгової організації «StopFake» та співпрацю із фейсбуком.

Що спонукало групу журналістів з різних медіа стихійно створити фактчекінгову організацію «StopFake», як проєкт став партнером соцмережі «Фейсбук» в Україні та чому не співпрацює з телеграмом — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ольгою Юрковою, співзасновницею проєкту «StopFake». А також — про те, як архів організації допоможе притягнути російських пропагандистів до кримінальної відповідальності, використання ШІ у викритті фейків та пребанкінг як інформаційне щеплення від запланованих ворогами вкидів. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Ми почали “StopFake”, коли російські війська без розпізнавальних знаків зайшли в Крим»;

05:00 «Я думала, що цей “StopFake” пропрацює три місяці, далі не буде потреби в цьому»;

07:11 «StopFake — незалежний фактчекінговий партнер фейсбуку в Україні»;

09:45 «З телеграмом ми не співпрацюємо»;

10:27 «Ті, хто є аудиторією фейків — не шукають спростувань, вони шукають підтвердження»;

14:40 «Наш архів — це документування інформаційних злочинів російських пропагандистів»; 

16:37 «10 років ми займалися пребанкінгом в широкому сенсі»;

22:40 «Люди надсилають нам аудіо, відео, тексти з описом фейків, ми їх перевіряємо і через чат-бот відправляємо лінк на спростування»;

24:27 «Росія моніторить інформаційний простір і наш, і західних країн. Вони шукають больові точки, в які б'ють»;

32:00 «Моя мрія — щоб потреби в таких проєктах не було, щоб ми зосередилися на чомусь більш позитивному».

У випуску — про те, як у ЄС хочуть протидіяти російській дезінформації.

Наприкінці червня у Європейському Союзі погодили черговий пакет санкцій проти РФ, спрямований на обмеження російського впливу на Європу та захист інтересів України. Зокрема, заборонили приймати російське фінансування постачальникам медіапослуг, політичним партіям та фондам, неурядовим організаціям та аналітичним центрам. 

Про ефективність 14-го пакету санкцій, основні виклики, що стоять перед ЄС та чому санкції повністю не вирішать проблему, бо залишається доступ до інтернету — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Каздобіною, головою Української фундації безпекових студій та фахівчинею з питань інформаційної безпеки. А також — про відсутність заборони на фінансування культурних проєктів з боку Росії та чим Україна може поділитися з європейцями щодо боротьби з російською дезінформацією. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Європа працює таким чином, щоб вона має бачити докази»;

06:54 «Заходи спрямовані спрямовані проти більш широкого коло осіб, які виступають провідниками російських інтересів у західних країнах»;

10:37 «Шанси на успіх є, але багато чого буде залежати від того, як ці санкції буде імплементовано»;

12:45 «Санкції зможуть зупинити агентів впливу, які знаходяться всередині країни. Але те, що зовні, через Інтернет, буде залишатися проблемою»;

16:44 «Якщо зазвичай санкції запроваджують саме за допомогою банків. То криптовалюта має зовсім інші механізми»;

21:55 «Ми ніколи не зможемо повністю прибрати російські наративи з європейського простору»;

21:41 «У європейців є переконаність у тому, що культура — “поза політикою”. Вони не розуміють, що Росія перетворює культуру на зброю»;

28:10 «Якщо ми хочемо карати наших громадян за якусь діяльність, це має робити суд — через правоохоронні органи, а не рішення РНБО»;

31:04 «Балтійські країни відрізняються від країн “старої Європи”. У них є досвід життя в Радянському Союзі».

У випуску — про національний проєкт з медіаграмотності та його інституалізацію в Україні. 

Як підвищувати медіаграмотність старшого покоління, як медіаграмотність зміцнює національну ідентичність та чому навчати критичного мислення потрібно починати із дитячих садочків — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ольгою Кравченко, очільницею національного проєкту з медіаграмотності МКІП «Фільтр». А також про прямий звʼязок рівня корупції та рівня медіаграмотності, вакцинацію від дезінформації та інституалізацію медіаграмотності в Україні. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Школа, університет, дитячий садок — це інституції, де мають сприяти тому, щоб дитина знаходила відповіді на свої питання»;

07:21 «Свідомі, дорослі громадяни, можуть стати місточком і допомогти старшим людям просунути свої навички медіаграмотності»;

14:50 «Засобом медіаграмотності ми маємо укріплювати свою національну ідентичність»;

21:10 «У 2021 році на державному рівні медіаграмотність була задекларована, був створений національний проєкт»;

25:42 «Усе дуже взаємопов'язано: рівень корупції, рівень медіаграмотності, рівень щастя, рівень добробуту»;

29:13 «Є ще проблеми із розумінням журналістських стандартів, штучного інтелекту».

У випуску — як Кирило поєднує навчання та журналістику, чому хоче залишатися в YouTube-просторі та як готується до інтервʼю з топовими політиками країни.

Кирило Передерій, чотирнадцятирічний автор YouTube-каналу «Цікаво». Він сам себе називає наймолодшим журналістом в Україні. Навчається в школі в прифронтовому Покровську, а після уроків записує відеоінтерв’ю з політиками, дипломатами, мерами та відомими журналістами. Про те, як вмовляє знаменитостей на інтервʼю, про що хоче запитати Володимира Зеленського та чому обрав українську для свого YouTube-каналу — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Кирилом Передрієм, ведучим YouTube-каналу «Цікаво».

00:00 «Як я можу писати про щось легке, коли ми маємо таку складну ситуацію в державі?»;

05:48 «Ти повинен дати зрозуміти, що питання не будуть «Добрий день, а що ви сьогодні їли зранку?»;

10:12 «Навіть не уявляю, що б я робив без соцмереж і інтернету»;

13:18 «Кожне інтерв'ю цікаве, але найцікавіше ще не відбулося»;

19:18 «Дві сфери, школа і журналістика, ділять мій графік 50 на 50»;

22:28 «Я хочу робити інтерв'ю з тими, з ким хочу, а не з ким тобі скажуть»;

23:51 «Це свідоме рішення адекватної людини — вести YouTube-канал українською».

У випуску — про релігійну пропаганду Росії та центри опору щодо законопроєкту заборони Московського патріархату.

Як медіа висвітлювали отримання Томосу, перипетії навколо ухвалення законопроєкту про заборону діяльності релігійних структур, як достукатися і підвищити рівень медіаграмотності вірян та фейки, які вкидає Росія — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ярославою Міщенко — оглядачкою «Укрінформу» та менеджеркою проєкту «Україна православна». Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Коли ми йшли до Томосу — була неймовірна єдність, журналісти не брали грошей за висвітлення автокефальної кампанії»;

07:35 «Є дефіцит з кадрами у ПЦУ. Але це не означає, що добиратимуть священників з числа ухилянтів»;

13:25 «Завжди будуть 5-10% людей, які захочуть померти в Московському патріархаті»;

17:59 «У нас був серйозний десант, коли ми пояснили американцям про так зване «гонєніє»;

19:31 «Журналісти не здатні аж настільки змінити суспільну думку. Це сукупний досвід людей комунікації з УПЦ (МП)».