Медіуми

У випуску — про дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України».

Центр досліджень «Детектора медіа» разом з аналітиками британського «Центру інформаційної стійкості» (Centre for Information Resilience) провели дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України», в рамках якого дослідили різні аспекти медійного ландшафту тимчасово окупованих територій України — частин Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Криму.

Про медійний ландшафт, хто працює і координує роботу пропагандистських медіа, за якими моделями Росія встановлювала медіаконтроль на тимчасово окупованих територіях, а також про роботу «фабрики тролів» і телеграм-каналів медіаімперії Пригожина — про це автор подкасту «Медіуми» Вадим Міський поговорив з Лесею Бідочко, заступницею керівниці Центру досліджень «Детектора медіа», та Юлією Пархоменко, дослідницею британського «Центру інформаційної стійкості». Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Медійний ландшафт на ТОТ є централізованим і підпорядкованим російській владній вертикалі»;

05:43 «Населення окупованих територій було ідентифіковано як “донбаський народ”»;

08:05 «У них був величезний дефіцит кадрів на тимчасово окупованих територіях. Вони займалися рекрутингом молоді»;

14:30 «Територія ще навіть не була окупована або російські війська ще були дуже далеко, але вони вже готували основу і створювали телеграм-канал»;

17:00 «Той факт, що Кирієнко активний на ТОТ, нас не дуже дивує, тому що Росія після анексії до них ставиться як до своїх»;

19:55 «Отруєння інформаційного середовища, навмисне дезінформування жителів ТОТ — це карно»;

25:53 «Якщо інші дослідники або журналісти хочуть заглибитись в якесь інше питання — це ідеальна база».

У випуску — про те, що таке національний наратив і чому він має лишитися тільки один.

Громадська організація «CAT-UA» провела дослідження національного наративу, яке показало, що в нашій державі існує три бачення того, що таке Україна, на відміну від інших країн, де існує один вид оповіді про свою державу. Ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Артемом Захарченком, керівником громадської організації «CAT-UA» про те, як проводилося дослідження, чому в Україні три наративи, чи є серед них проросійські та який наратив врешті стане домінантним. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Національний наратив — це історія про те, що таке наша держава, нація»;

06:38 «Всі три наративи дуже зблизилися і сильно попатріотичнішали»;

10:06 «Ми нарахували 10 точок дотику у трьох наративів»;

14:54 «В 90-х роках, коли Кучма свою книжку писав, напевно було важливо підкреслити, що українці не є росіянами. Тепер це всім зрозуміло»;

19:44 «В росіян єдиний наратив — “русского міра”».

У випуску — про методи роботи російських пропагандистів в українському інформпросторі.

Про те, як відрізнити анонімні телеграм-канали від неанонімних, що загрожує людині, яка не хоче вчитися медіагігієни та чому не можна поширювати емоційні новини, що викликають гнів, злість чи розпач — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Альоною Романюк, редакторкою фактчекерського проєкту «НотаЄнота», викладачкою Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також вона дала поради, як користувачі соцмереж можуть блокувати російські наративи та розповіла про навчальні проєкти для дітей і дорослих, які вчать розпізнавати фейки та виявляти джерела, що розповсюджують дезінформацію. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Російська пропаганда використовує ті тріщини, які вже є в українському суспільстві»;

04:48 «Це хороша ідея — брати інформацію з видань з “Білого списку” медіа»;

07:23 «Я шукала персонажа, який буде кмітливий, такий, що докопається до суті, але не задрот. Єнот — це саме та вредина, яка нам потрібна»;

10:34 «Є шалений попит на медіапродукти, які будуть розвивати критичне мислення і медіагігієну серед школярів молодшого шкільного віку»;

14:35 «Брехня, повторена тисячу разів, не стає правдою, але у неї починають вірити як у правду»;

20:43 «Треба розуміти, що у нас дійсно є інформація, яку нам не кажуть — це туман війни»;

25:02 «Не поширюйте жодну емоційну інформацію, яка викликає гнів, злість, розпач. Зачекайте 2-3 години».

У випуску — про Індекс медіаграмотності українців, рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. 

Рівень медіаграмотності ветеранів війни й решти людей, вміння різних груп українців розрізняти фейки, згенеровані штучним інтелектом, перевіряти джерела інформації та власників інформаційних ресурсів, а також результати дослідження про те, що попри війну й інші негаразди українці змогли підвищити рівень стійкості до дезінформації — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Галиною Петренко, директоркою громадської організації «Детектор медіа». Втім, за її словами, є і вразливі групи, які залишаються інформаційними невігласами. Опитування також виявило зацікавлення людей у подальшому існуванні Суспільного мовлення поряд із популярністю телеграм-каналів, зокрема, анонімних. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «За найсвіжішим опитуванням, 14% людей мають високий рівень медіаграмотності та 62% — вищий за середній»;

03:30 «Українське суспільство стає більш обізнаним у проблемах дезінформації, маніпуляцій, стає більш свідомим, що потрібно цього навчатися»;

05:55 «Штучний інтелект — це один із найбільших наших викликів і не тільки українського суспільства»;

09:18 «Телеграм у телефоні зчитує, ймовірно, всю твою інформацію»;

12:07 «Ветерани більш критичні та скептичні до телемарафону, ніж населення загалом. Вони менше дивляться телемарафон і менше йому довіряють».

Продюсерка “Нового відліку” на Суспільному — про премію імені Георгія Ґонґадзе, токшоу «Новий відлік», телемарафон, а також про ChatGPT та виклики перед майбутніми поколіннями журналістів.

Про ставлення до премії імені Георгія Ґонґадзе, завершення роботи на «Громадському радіо», роль Суспільного мовлення у збереженні державності та боротьбу із чатом GPT — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Трощинською, журналісткою, радіоведучою та продюсеркою «Нового відліку».

00:00 «Георгій Ґонґадзе — людина, яка змінила ландшафт українських медіа»;

05:20 «“Громадське радіо” — пташечка, яка летить. І я сподіваюся, що вона летітиме високо-високо»;

07:27 «Завдання програми було не в тому, щоб розказати, що “мобілізація зірвана, це біда-біда”»;

13:29 «Мені нічого не відомо про цензуру на Суспільному»;

17:44 «Суспільний мовник існує для того, щоб захищати інтереси суспільства, не працювати на політичні сили»;

21:18 «Я давня прихильниця партійного маркування медіа»;

23:49 «Перевірка інформації вимагає зусиль. Людська природа така, що ми еволюціонували не для того, щоб якісь зусилля до себе докладати»;

27:45 «Нашими діями, нашою пасивністю, нашим попкорном, який ми їмо перед “тєліком”, ми можемо непомітно дійти до авторитарної країни»;

31:15 «Для того, щоб поборотися з ChatGPT, треба для початку визначитися, що ви хочете: любити себе в журналістиці чи журналістику в собі».

У випуску — про те, чому не слід довіряти жодному російському медіа, зокрема, «ліберальним».

Чи можуть імениті журналісти авторитетних західних видань помилятися? Чи варто републікувати новини й прогнози щодо війни з російських «ліберальних» джерел? Як діалог експертів і журналістів може допомогти обʼєктивніше висвітлювати воєнні події? Принцип «за що купив – за те продаю» для висвітлення війни не підходить, тому варто проводити ретельну перевірку будь-яких повідомлень, щоб дарма не сіяти панічні настрої у своїх матеріалах. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Іваном Киричевським, експертом українського військового порталу Defense Express. А також про воєнну цензуру й українську «поліфонію» у висвітленні війни: з чим звірятися в таких умовах медійникам при підготовці матеріалів. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Російські “ліберальні” медіа, які працюють за кордоном, навряд чи можуть бути в курсі планів генерального штабу Росії»;

07:27 «Варто уважно вчитуватися в бекграунд різних авторів західних публікацій, які наші медіа можуть переписувати»;

13:12 «Коли говорять, що росіяни сильні, нам треба не впадати в паніку, а винагороджувати наших воїнів»;

15:45 «Коли ми перебуваємо в повному стресі, ми до західних джерел ставимося, можливо, неадекватно».

У випуску — про «Кордон.Медіа», що висвітлює події Сумщини, війну та історії неймовірних людей, які має бачити весь світ.

Про те, як виникла ідея створити «Кордон.Медіа» з пріоритетом на соцмережі, причини відсутності Сумщини в загальнонаціональному медіаландшафті, а також чому співпраця з державою може коштувати для медіа певних зобов'язань — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Альоною Яциною, воєнною кореспонденткою та очільницею «Кордон.Медіа». А також обговорили особливу роль, яку має грати медіа у відновленні Сумщини, досвід роботи Альони всередині системи державних комунікацій та чи відчувають мешканці Сумщини розрив між тим, що відбувається і тим, що показують медіа.

00:00 «Після того, як ми перестали їздити на прикордоння, увага до нього приблизно зрівнялася до нуля»;

08:04 «Я була ідеальною пресофіцеркою»;

14:07 «Область знаходиться в паніці щодо чуток про те, що буде окупація. Офіційної комунікації трохи більше нуля»;

17:31 «Інформаційний простір не може містити вакууму»;

20:45 «Є витрати, які іноземні донори не фінансують, а ми без цього не можемо жити»;

23:50 «Кожна допомога від держави для медіа може коштувати, якщо не репутації, то якихось зобов'язань»;

26:09 «Ми говоримо про Сумщину на весь світ»;

28:02 «Іноземна аудиторія сприймає інформацію трохи не так, як сприймаємо ми».

У випуску — про роботу «Kharkiv Media Hub», що допомагає підтримувати роботу українських і іноземних медіа у Харкові.

Kharkiv Media Hub — комунікаційна платформа для брифінгів, пресконференцій, зустрічей, а також для коворкінгу та координації іноземних, українських журналістів та фіксерів, який з’явився у Харкові  навесні 2022 року. Очолила проєкт журналістка і співзасновниця nakipelo.ua Наталія Курдюкова. Медіахаб входить в мережу Медіацентру Україна разом із Київським та Львівським медіацентрами.

Про два роки роботи медіацентру, роботу з іноземними журналістами, безпеку медіапрацівників та найголовніші проблеми харківських медійників — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Наталією Курдюковою, керівницею Kharkiv Media Hub. Також про доступ до інформації та фронту, роль медіа у відновленні України, оплату журналістської праці в регіоні, що працюють в Харкові та вражаючу історію про начебто «журналістку Reuters», яка хотіла потрапити на кладовище ракет, проте виявилася ймовірною шпигункою.

00:00 «За два роки роботи через нас пройшло більше 1200-1300 журналістських команд»;

08:28 «Журналісти, що приїжджають з професійних видань демократичних країн, не будуть робити піар Україні»;

11:10 «Приїхала журналістка, акредитована нібито як “Reuters”. Ми почали перевіряти...»;

14:00 «Журналістам необхідно турбуватися про умови своєї роботи»;

17:52 «Ми живемо в таких умовах, коли зайвий інтерес журналістів до деяких тем, може бути сприйнятий суспільством як провокативний»;

20:30 «Треба підвищувати зарплати людям, які працюють в Харкові, щоб посади були більш привабливі».

У випуску — про базовий принцип спростування фейків: не лише спростування, але й поширення правди.

Минулого року Наталія Іщенко у Загребі взяла участь у конференції «Когнітивна війна. Досвід Хорватії та України». Там хорватські та українські експерти порівнювали сербську пропаганду 1990-х під час війни Югославії-Сербії проти Хорватії та російську пропаганду з лютого 2014 року у війні РФ проти України. Експерти зійшлися на тому, що у двох агресорів, що діяли у різний час та на різних територіях, пропагандистські наративи однакові. 

Чому основне завдання держави — спростування фейків, які особливості інформполітики України були впроваджені після лютого 2022 р. А також порівняння не лише пропагандистських тез Сербії і Росії, а й того, як відбивалася від ворожої інформаційної атаки Хорватія та як протидіє російській пропаганді Україна — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Наталією Іщенко, журналісткою, редакторкою порталу «Балканський оглядач». Випуск виходить в рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Спростування фейків — завдання не журналістів й активістів, а держави»;

07:15 Хорватська версія історії про «розіп’ятого хлопчика»: «Коли сербські війська зайшли у Вуковар, то вони нібито виявили в початковій школі 40 вбитих сербських дітей. І цю інформацію передала агенція»;

11:52 Хорватський випадок спростування фейків, який став переламним у війні: «Хорвати просто передавали інформацію з міста, яке опинилося в облозі, при чому з акцентом на фото- і відеоматеріалах»;

17:50 «В 2014-му році ми організували фото-виставку “Донбас. Війна і мир” в Європарламенті. Нас змусили прибрати всі згадки про Росію»;

23:05 Особливості інформполітики України після лютого 2022 році: «Ми по всьому світу скакали з цим позитивом і креативом. Але на війні це не працює»;

25:54 Що робив уряд Хорватії: «Вони по всій вертикалі говорили, що відбувається на полі бою, намагалися залучати якомога більше іноземних журналістів, давали можливість їм працювати»;

33:18 Хорвати питають: «Чому ваше посольство не розповідає всюди про ці страшні історії, як киян обстрілювали ракетами?».

У випуску — про те, як говорить українська держава із власним народом та світом.

Про загрозу Telegram, невідповідність вимогам часу телемарафону «Єдині новини», чому Україна втрачає можливість говорити до всього світу, а також про зволікання з боку влади у побудові єдиної системи стратегічних комунікацій — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Любов'ю Цибульською, експерткою зі стратегічних комунікацій та протидії гібридним загрозам. Випуск виходить в рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Ми так і не побудували систему стратегічних комунікацій»;

07:09 «Деякі з тих, хто запускав марафон, кажуть, що не думали, що це триватиме так довго»;

10:05 «Коли ми бачимо, що депутати дають коментарі телеграм-каналам, я розумію, чому вони це роблять — вони самі споживають інформацію звідти»;

12:20 «Хотілося би більшої співпраці влади з представниками громадянського суспільства, які адвокатують інтереси України за кордоном»;

19:06 «Ми великою мірою втратили можливість говорити до всього світу»;

22:50 «Росія дуже активно працює з різними медіа, особливо Глобального Півдня».