Медіуми

видавець: Детектор медіа
Епізодів: 121

Слухати
Підписатись

Подкаст про історії, в які нас втягує медіаіндустрія, з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським.

Слухайте у додатку

Епізоди 100

  • 42 хвилини
  • 28 квітня 2024
Медіуми

«Пора перейти від інформаційної оборони в інформаційний наступ» — Ігор Соловей

У випуску — про роботу Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки під час війни та перспективи «інформаційного Рамштайну» для протидії пропаганді.

Подкаст “Медіуми” починає спецсезон “Відсіч дезінформації”. Поряд з нашими звичними випусками, де мова йде про історії, в які нас втягує медіаіндустрія, ми запрошуватимемо експерток та експертів з питань російської пропаганди та стратегічних комунікацій.

Як виникла ідея створити Kyiv StratCom Forum, чому суспільство потребувало дорослої розмови, яку нову реальність створюють соціальні мережі та чому телеграм – це загроза національній безпеці. А також про головні виклики в сфері інформаційної безпеки в Україні, стратегічні комунікації воєнного часу та заклик до обʼєднання. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Ігорем Соловʼєм, керівником Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 

00:00 «До мене підійшли колеги з НАТО і казали: Розкажи, як вам вдається тримати інформаційну оборону?»;

07:03 «Росіяни воюють проти всього світу і те, що весь світ не прийшов на цю війну — неприємний дзвіночок»;

11:44 «Пора перейти від інформаційної оборони в інформаційний наступ»;

15:00 «Не може Україна нав'язати правила поведінки великій корпорації Meta чи TikTok, чи Telegram»;

17:50 «Більше 70% українців отримують інформацію з телеграм-каналів. Проблема не в телеграм-каналах, а в їхній анонімності»;

19:18 «Буданов сказав про те, що телеграм – це загроза національної безпеці. Крапка»;

24:00 «Росіяни будують цифрову інформаційну стіну, створюючи таке собі гетто»;

29:03 «Пропаганда на окупованих територіях з кожної праски»;

36:00 «Потрібно, щоб наші друзі і партнери зрозуміли, що в Росії немає медіа, вони закінчились 24 лютого»;

38:52 «Йде розкачування суспільства через різні теми: мобілізація, ситуація на фронті, ситуація з озброєнням».

  • 29 хвилин
  • 18 квітня 2024
Медіуми

«Фільми фестивалю квір-кіно «Sunny Bunny» ламають гетеронормативні шаблони кіноіндустрії», — Богдан Жук

У випуску — про організацію українського кінофестивалю «Sunny Bunny», що фокусується на історіях спільноти ЛҐБТКІА+.

З 19 по 26 квітня в Києві у кінотеатрі «Жовтень» відбудеться фестиваль квір-кіно «Sunny Bunny», що виріс з програми «Сонячний зайчик» на «Молодості», яка з’явилася в рамках фестивалю у 2001 році. Тепер це окремий фестиваль, основною програмою якого стане міжнародний конкурс повнометражного ігрового кіно, проте у позаконкурсній частині буде показано ігрове, документальне, короткометражне та класичне кіно.

Які історії з квір-тематики звучать в українському і світовому кінематографі, які складнощі в організації квір-кінофестивалю під час широкомасштабної війни, хто спонсорує подію і чи є серед партнерів держава, а також чи «на часі» взагалі квір-кінофестиваль в умовах війни. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Богданом Жуком, директором фестивалю «Sunny Bunny».

00:00 «Не на часі» — це найперше, що почуєш від багатьох людей»;

08:48 «Ми запрошуємо і чекаємо будь-кого, але така подія є насамперед подією для ЛҐБТКІА+ спільноти»;

13:15 «Є термін — постЛҐБТ-кіно, яким називають фільми, де тематика ЛҐБТК+ не проблематизується»;

17:47 «Абревіатура, яка більше поширена в Канаді і в США — це LGBTQ2S+»;

23:45 «У програмі для підлітків короткометражні фільми, які висвітлюють різні прояви квірності, різної ідентичності зрозумілою і доступною для дітей мовою»;

25:05 «Цього року в нас є державна підтримка. Тут приємно зауважити, що держава розуміє, що потрібно підтримувати таку тематику і такі події».

  • 38 хвилин
  • 15 квітня 2024
Медіуми

«Джерело інформації про відновлення з якісним контентом». Анастасія Руденко — про мережу «Вікно відновлення»

У випуску — про розбудову мережі для моніторингу і прозорого висвітлення аспектів відбудови України «Вікно відновлення».

Як в одній мережі вдалося об’єднати журналістів локальних редакцій і експертів незалежних аналітичних центрів навколо теми відновлення України та чому роботу журналістів та аналітиків мережі підтримують західні партнери? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Анастасією Руденко, шеф-редакторкою онлайн-видання «Рубрика» та координаторкою медіамережі «Вікно відновлення». А ще — про особливості просування у мережі «Вікно відновлення», збільшення аудиторії, роботу над англомовною версією контенту, плани розширення географії і тематики.

00:00 «Це історія про те, як медіа розвиваються під час широкомасштабної війни і мережуються»;

08:10 «Ми для пересічного споживача створюємо сервіс — джерело інформації про відновлення з якісним контентом»;

09:35 «Питання психологічної стійкості, реінтеграції ветеранів у суспільство, повернення українців — це все теж питання відновлення»;

13:05 «Синдикація контенту — недооцінений інструмент, прецеденти цього є на західному медіаринку»;

15:28 «Ми маємо можливість роздати першу хвилю контент-підтримки — це 50 субгрантів регіональним медіа по 180 тисяч гривень»;

17:58 «Нашими критеріями для приєднання є незалежність, прозора структура власності і джерела фінансування»;

19:40 «Анонімний телеграм-канал не може взяти участь у мережі»;

21:22 «Ми відкриті для немедійних партнерів, в мережі вже 20 немедійних організацій»;

27:02 «Болючих питань і проблемних зон дуже багато»;

29:35 «Ми в комунікації з Міністерством відновлення»;

32:13 «Recovery Window мусить мати і англомовний напрямок»;

34:48 «Ми хочемо, щоб наші партнери робили офлайн-івенти у себе в громадах, певні спецпроєкти, стратегували про те, якими можуть бути колись окуповані громади».

  • 35 хвилин
  • 7 квітня 2024
Медіуми

«Випуск УніверCheck про Приазовський техуніверситет вийшов реквіємом», — Олена Левандовська

У випуску — про секрети залучення знаменитостей до соціальних проєктів та особливості роботи із підлітковою аудиторією.

Як створювати та популяризувати соціально-корисний контент для молоді, як розвиваються проєкти УніверCheck та КоледжCheck, про що їздять спілкуватися Сашко Педан та Василь Байдак до дітей у прифронтові громади, а також про співпрацю з Суспільним мовником — все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський обговорили у новому випуску подкасту «Медіуми» з Оленою Левандовською, СЕО комунікаційного агентства pedan|buro та керівницею ГО «UMind».

00:00 «Два роки повномасштабної війни українських дітей бомблять зокрема і фейками»;

06:08 «Українологія в TikTok має по сто-двісті тисяч переглядів»;

09:34 «Ми їдемо туди, де до дітей ніхто фактично не приїжджає»: як працюють НеЛекції з мінної безпеки з Олександром Педаном та Василем Байдаком;

14:18 «У своїх медіакампаніях ми робили акцент на місцеві медіа»;

18:48 «Випуск УніверCheck про Приазовський технічний університет вийшов реквіємом»;

26:28 «12 блогерів погодилися на соціальній ініціативі прийти, витратити час і знятися» — як шукали юних блогерів для проєту «Колайдер»;

30:14 «Для мене важливо не працювати з тими блогерами, хто живе в своєму світі «рожевих єдинорогів».

  • 36 хвилин
  • 31 березня 2024
Медіуми

«Теперішні подкастери стануть маркетмейкерами», — Катерина Котвіцька, MEGOGO Audio

У випуску — аналіз поточної ситуації і трендів у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн, реакцію MEGOGO Audio на повномасштабне вторгнення, премію «Слушно» та експансію сервісу на європейські ринки.

Скільки людей в Україні слухають подкасти, які теми пропонують подкастери і що натомість шукають користувачі, як відбуватиметься цьогоріч премія «Слушно», на які закордонні ринки вже вийшла і планує вийти компанія MEGOGO та що дала сервісу співпраця із «Радіо Культура» — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Катериною Котвіцькою, менеджеркою MEGOGO Audio — найбільшого агрегатора подкастів в Україні. 

00:00 Загальна аудиторія слухачів аудіоконтенту на MEGOGO складає близько мільйона;

08:00 «Зараз 770 українських подкастів на МEGOGO»;

13:45 «Автори подкастів заповнюють свою самотність. Люди хочуть проговорення певних тем, їм бракує майданчиків, де вони це можуть робити»;

15:08 «Щороку вкрай мало випускають подкастів про спорт»;

23:07 «Кожного року і номінації, і правила присудження премії змінюються»;

29:08 «Є величезний виробник контенту і є величезний дистриб'ютор контенту. І це дві суперсили, які ми поєднали»;

32:35 «Ми розглядаємо експансію все західніше і західніше. У нас в портфелі розгляд дійсно великих знакових ринків».

  • 33 хвилини
  • 27 березня 2024
Медіуми

«Мета мого подкасту — мілітаризація суспільства. Ми маємо стати Техасом», — Сергій Гнезділов

У випуску — про творчість на війні, цензуру і (не)ефективні державні комунікації.

Сергій Гнезділов у війську з 2019 року, куди пішов добровільно просто з університету, де вчився на журналіста. Зараз він командир підрозділу аеророзвідки і, окрім воєнних задач, з окопів встигає робити подкаст про армію без цензури і навіть фестиваль «ВиделкаFEST» на рідній Одещині — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Сергієм Гнезділовим, ведучим «++ подкасту» та військовослужбовцем 56-тої окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.

00:00 «В мене є громадянський обов'язок, але водночас я не відчуваю, що це моє — бути військовим»;

07:50 «Суспільство, яке проживає в мирних містах, не розуміє, про що думає військовий»;

12:25 «Ми маємо абсолютно мілітаризувати повністю все наше суспільство»;

13:35 «Вся державна комунікація у нас полягає в тому, що все треба заборонити»;

17:20 «Державна пропаганда має будуватися виключно на правді»;

18:25 «Я з самого початку війни не був прихильником грифа “цілком таємно” щодо наших втрат»;

21:55 «Армія FM ніхто на фронті не слухає»;

25:42 «Буквально за півтора місяця ми підготували програму фестивалю ВиделкаFEST».

  • 48 хвилин
  • 13 березня 2024
Медіуми

Лєна Чиченіна: «Остаточний варіант сценарію “Оскара” надіслали нам вже під час трансляції»

У випуску — про враження артоглядачки та ведучої Лєни Чиченіної від коментування церемонії вручення Оскара, значення отриманої нагороди для України, про два полюси української кіноіндустрії та проблеми державної підтримки кінематографії, а також про запуск нового медіатаблоїда.

У ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі пройшла 96-та церемонія нагородження кінопремії «Оскар». Уже вдруге на телеканалі «Суспільне Культура» відбулась ексклюзивна пряма трансляція церемонії, а коментувала цю подію наживо Лєна Чиченіна.

Як вона готувала свій сценарій для Оскарівської ночі, які недоліки попередніх трансляцій врахувала, чи вгадала імена переможців та що думає про роль Держкіно у розвитку українського кінематографу — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Лєною Чиченіною, кінокритикинею, артоглядачкою «Детектора медіа».

Ця розмова зі свіжими враженнями коментаторки оскарівської церемонії була записана безпосередньо у день її проведення.

00:00 Про проблеми минулих трансляцій Оскарівських церемоній: «Коментатори коментували постійно. На піснях, на репліках ведучого, а глядачам хотілося почути жарти»;

08:12 Що означає для України перемога на Оскарі;

15:30 Про трансляцію церемонії вручення Оскара в Україні у попередні роки: «Коментувати запрошували Альону Вінницьку, Анатолія Анатоліча, які в кіно не розуміються»;

17:30 Про підготовку до трансляції: «Мені треба за 25 секунд, поки Нолан шурує до сцени, сказати щось про нього вочевидь не дуже банальне»;

25:36 Про переможців: «Саме цього року якось особливо було передбачувано»;

36:00 Про державну підтримку кінематографії: «У нас досі немає стратегії розвитку кіно»;

46:52 Про запуск нового медіатаблоїда: «Це буде помста Антоніни!»

  • 24 хвилини
  • 29 лютого 2024
Медіуми

Дарка Гірна: «Обличчя Незалежності» — це своєрідний аудит України: що у нас було та як ми з цим давали раду

У випуску — про те, як виробляти та фінансувати історичний контент в Україні.

Ютуб-канал «Обличчя Незалежності» стартував у серпні 2021-го як документальний проєкт, сьогодні контент каналу спрямований на висвітлення політики національної пам’яті, розповідає про комуністичну окупацію України та про видатних українців у ХХ та ХХІ століттях.

Як заснувати й наповнювати авторський канал історичним контентом, про монетизацію в YouTube, заробіток на Patreon і фактори, що сприяють розширенню аудиторії, а також про реакцію жителів тимчасово окупованих територій і глядачів із країни-агресорки на наративи про історію спротиву радянській окупації — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Даркою Гірною, авторкою та ведучою ютуб-каналу «Обличчя Незалежності».

00:00 «Я розуміла, що це не буде популярний контент. Але я розуміла, що його треба зафіксувати»;

06:38 «У мене зараз 64 тисячі підписників, але в масштабах YouTube — це нічого»;

08:56 «Зараз я якось їду на історії з Patreon»;

14:40 «Є багато істориків, книг, інтерпретацій, але людина, яка була в тих жорнах історії, значно більше викликає довіри, вона говорить від першої особи»;

22:10 «Росія віджала всю інфраструктуру дипломатичних служб після розпаду СРСР, вони фактично все привласнили».

  • 27 хвилин
  • 26 лютого 2024
Медіуми

«Коли ми запустили вайбер-канал Зеленського, він одразу став більшим за його ж канал у телеграмі». Розмова з Галою Котовою

У випуску — про те, як досвід роботи під час пандемії COVID-19 допоміг команді Rakuten Viber працювати та зростати після початку широкомасштабного вторгнення.

Після початку повномасштабного вторгнення Rakuten Viber припинив бізнес-операції у Росії, відкрив новий офіс в Україні та фіксує значне зростання вайберу на українському ринку. Як компанія у співпраці з медіаекспертами, офіційними медіа й органами влади бореться з розповсюдженням фейків, чому японський власник компанії Хіроші Мікітані так вірить в український ринок і допомагає народу й уряду України — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Галою Котовою, керівницею команди маркетингу Rakuten Viber в Україні.

00:00 «Rakuten в перекладі з японської — це оптимізм»;

04:40 «Viber встановлений на 98% смартфонів в Україні»;

10:20 «Команда “Блискавки” до початку широкомасштабного наступу вела різні канали, зараз канал виріс до декількох мільйонів без реклами»;

13:10 «На російському ринку було припинено бізнес-операції, щоб не отримувати там доходу і не сплачувати там податки»;

14:00 «Наша політика використання застосунку передбачає повну заборону терористичного, екстремістського, насильницького, сексуального контенту»;

19:00 «Досвід, який ми отримали в часи COVID-19, був дуже корисний нам зараз — під час повномасштабної війни»;

21:15 «Початок великої війни — це другий період нашого бурхливого зростання»;

22:55 «Ми бачимо величезний потенціал в українському ринку, саме тому ми нещодавно відкрили офіс в Києві».

  • 31 хвилина
  • 15 лютого 2024
Медіуми

Гейміфікація медіа: досвід NYT, WP та можливості для українських медіа. Розмова з Олександрою Гондюл

У випуску — про те, як принципи гейміфікації в медіа впливають на аудиторію та залучення читачів.

Гейміфікація — новий формат взаємодії медіа з читачами за допомогою новинних ігор, що допомагає утримувати увагу та бути конкурентоспроможними на медіаринку. Сучасній журналістиці необхідна нова форма взаємодії з читачем для підтримання ефективності. Один із таких підходів перетворився вже на світову тенденцію — гейміфікацію новин.

Сутність полягає в тому, щоб додавати до медіаконтенту ігровий елемент, тим самим забезпечити кращу взаємодію читача та контенту. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Олександрою Гондюл, спеціалісткою з гейміфікації медіаконтенту та дослідницею ігрових технологій у висвітленні суспільно-важливих тем. Технологію виготовлення якісного гейміфікованого медіаконтенту вона викладає в Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка.

Також учасники подкасту поговорять про універсальну формулу, за якою створюють гейміфікований контент, різницю понять «гейміфікація медіаконтенту» та «новинні ігри», оцінку успішності ігрофікації новин у New York Times та Washington Post і як утримувати увагу та робити так, щоб люди ставали «фанами». Олександра Гондюл зробила прогноз — коли українські медіа масово перейдуть на виготовлення гейміфікованого контенту на заміну текстовим, аудіо- та відеоматеріалам.

00:00 Медіа мають переймати інноваційні ігрові інструменти для того, аби привертати увагу споживачів, утримувати увагу на час, необхідний для передачі конкретних повідомлень, складної теми, проблеми, яку необхідно висвітлити;

05:32 «Є новинні ігри, а є гейміфікація в медіа. І тут важливо не плутати»;

08:15 New York Times зробив застосунок, у якому користувач стає суддею на бейсбольному матчі та намагається справедливо оцінити кидки гравців. Це хороший приклад створення спортивної культури серед читачів і глядачів;

11:15 «Контент іде за споживачем, відповідно, ми розуміємо, що у споживачів контенту видання Washington Post є проблема зі щурами»;

14:00 «Медіа мають використовувати різні гейміфіковані інструменти, щоб доносити складні теми, занурювати споживачів у ці теми в інтерактивному вигляді»;

14:25 «Коли створюються новинні якісні ігри, часто використовують модель PERMA — ​​це термін із психології» (модель, що об'єднує та демонструє основні елементи щастя та благополуччя — «ДМ»);

20:10 «Мені здається, що до гейміфікованих редакцій ми перейдемо не скоро»;

25:35 «В принципах створення ігор є кілька ключових елементів»;

27:35 «Аби втримувати увагу, і щоб люди ставали фанами тієї чи іншої гри — є піраміда геймдизайну».

Нові подкасти

Популярне цього тижня