Cвіт не sweet

Нині навряд чи в когось викликає сумнів те, що Польща — чи не найбільший друг і союзник України.

Там знайшли прихисток півтора мільйона українських біженців; звідти сотні одиниць бронетехніки, а віднедавна — й МіГи вирушають на фронт; у Варшаві чи не найгучніше говорять про підтримку членства Києва в НАТО і ЄС, а також борються проти "втоми від України".

Та ще кілька років тому, здавалось, українсько-польські відносини перебувають чи не в найгіршій точці за часів незалежності. Адже йшлось тоді насамперед про історичні питання, які й досі збурюють суспільство в Польщі.

Як за лічені місяці на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну відійшло на другий план суперечливе історичне тло взаємин Києва й Варшави? Як із цього користається Польща, прагнучи стати регіональним лідером? І чи насправді польська підтримка України аж така беззастережна?

Про це у подкасті "світ не sweet" говоримо з Оленою Бабаковою — журналісткою, дослідницею міграції, викладачкою Університету Вістула у Варшаві. Ця розмова точно відкриє вам Польщу з іншого боку!

Дональд Трамп став першим експрезидентом США, якого арештували за кримінальними обвинуваченнями.

Почалось усе з історії про нібито позашлюбний секс Трампа з колишньою порноакторкою Стормі Деніелс 17-річної давнини. Тепер же йдеться про те, що політик "купив" перемогу на президентських виборах США у 2016-му, приховавши незручну для себе інформацію.

Що ж насправді означає арешт Трампа в Нью-Йорку та висунені йому обвинувачення? Як це вплине на президентську кампанію у США і на Україну?

Про це в подкасті світ не sweet говоримо з Олександром Краєвим — директором програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська призма".

Наприкінці березня прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу оголосив про відтермінування судової реформи, яка викликала масові протести по всій країні. Ці протести тривали кілька місяців проти, здавалось би, непохитного бажання "Бібі" посилити контроль над судовою гілкою влади.

Це — лиш один, хоч і найбільш помітний епізод кризи, яка триває в Ізраїлі з 2018 року: відтоді жодні з п'яти (!) виборів до парламенту так і не призвели до формування стабільного уряду. Й не виключено, що на країну чекає ще одне голосування за Кнесет.

Як судова реформа стала "яблуком розбрату" в ізраїльському суспільстві й що вона в принципі передбачає? Чи означає рішення Нетаньягу кінець протестів? І, зрештою, чи має Ізраїль шанси подолати політичну кризу, в якій живе п'ять років?

Про це в подкасті "світ не sweet" говоримо з експертом з міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілією Кусою.

Африка — один із найцікавіших і найменш досліджених континентів, який має всі шанси стати локомотивом світового розвитку вже в найближчі десятиліття.

Росія ще за радянських часів активно намагалась налагодити відносини з африканськими країнами, аби заручитись їхньою підтримкою в боротьбі проти Заходу. З розпаду СРСР минули три десятиліття, російські війська вдерлись в Україну — і Москва знову шукає собі союзників.

При цьому Кремль лицемірно стверджує, що не є і не був імперською державою, називаючи себе союзником Африки в прагненні добитись справедливості за кривди колоніального минулого.

Чи спрацьовує російська стратегія, як Москва взагалі змагається за вплив в Африці й що в цих умовах робить (і має робити) Україна — про це в подкасті "світ не sweet" говоримо з аналітикинею Global Ukraine Foundation Мартою Олійник-Дьомочко. Повірте, так цікаво про Африку вам ще ніхто не розповідав!

Молдова — це, мабуть, єдина разом із Грузією держава, що добре розуміє ті виклики, перед якими постала Україна.

На частині молдавської території вже понад тридцять (!) років незаконно перебувають російські війська, які забезпечують існування сепаратистського анклаву — «Придністров’я». Так само Кишинів знає, як це — бути залежним від російського газу і як протидіяти намірам Кремля розхитати ситуацію та просити мізки населення пропагандою.

Останні кілька років, однак, ситуація змінюється. Прозахідна влада на чолі з президенткою Маєю Санду робить усе, щоб Молдова позбулась впливу «русского мира» й стала членом Євросоюзу.

Що зараз відбувається в сусідній з нами державі? Як там працює російська пропаганда й що змінилось із повномасштабним вторгненням Росії в Україну? Що відбувається в «Придністров’ї» та як Кишинів намагається вирішити його проблему?

У подкасті «світ не sweet» про це говоримо із журналісткою проєкту StopFake та видання «Главком» Маріанною Присяжнюк, яка тривалий час вивчає російську пропаганду в Молдові.

Чи реально покарати Росію за війну проти України? Міжнародне право, на жаль, неповоротке, і швидко на лаві підсудних побачити ані Владіміра Путіна, ані Сергєя Лаврова, наприклад, не вийде. Та все ж, переконані в Києві, добитись справедливості можливо. Один із таких кроків — міжнародний трибунал щодо злочину агресії РФ.

Створення трибуналу, однак, — процес непростий і тривалий. Про нього вперше заговорили ще навесні 2022 року, але й досі Україна збирає групу держав-прихильниць ідеї. А паралельно — з партнерами займається збором доказів і розслідуванням воєнних та інших злочинів РФ в Україні.

Які уроки про покарання агресора винесла міжнародна спільнота з часів Другої світової війни? Які зараз існують механізми притягнення до відповідальності за злочин агресії? У чому різниця між Міжнародним кримінальним судом і Міжнародним судом ООН? Чому не всі підтримують ідею спеціального трибуналу — та, врешті, яку форму він матиме?

Про це детально і цікаво в подкасті "світ не sweet" говоримо з Ґаяне Нуріджанян — доценткою кафедри міжнародного та європейського права Національного університету "Києво-Могилянська академія", яка має досвід роботи у МКС.

У першу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну Китай нарешті опублікував власне бачення того, як повинна закінчитись найбільша з часів Другої світової війна в Європі.

"Принципи врегулювання української кризи", або, як їх охрестили у ЗМІ, "мирний план" Пекіна насправді не став чимось новим. Але його оцінки в Україні й Росії та на Заході аж ніяк не однакові.

Офіційний Київ каже, що готовий дискутувати про план, а Володимир Зеленський навіть хоче зустрітись із Сі Цзіньпінем; кремлівська пропаганда вкотре завела мову про "неможливість переговорів" через українську позицію; а західні ж держави натомість говорять, що КНР може надати Росії летальну зброю.

Якою ж є справжня суть і мета китайського "мирного плану"? Чи несе він для України хоча б якийсь позитив — чи, навпаки, ставитись виключно насторожено? Яку мету Китай переслідує в російсько-українській війні й чи готовий буде остаточно пристати на якусь зі сторін?

Про це і не лише в подкасті "cвіт не sweet" говоримо з Наталією Бутирською — експерткою з питань Східної Азії, магістеркою зовнішньої політики.

Повномасштабна війна Росії проти Україні нагадала чехам про роки комуністичної окупації та підштовхнула замислитись про власну безпеку. Танки на вулицях мирних міст та неприхована агресія - цей сильний флешбек спонукав чеського виборця на президентських виборах обрати відверто антиросійського кандидата - військового із колосальним досвідом, генерала Петра Павела.

У другому турі Павел обійшов Андрея Бабіша - олігарха та експрем’єра, фігуранта кількох кримінальних справ, який тему війни в Украіні намагався зробити якомога більш токсичною для чехів.

Чого Україні очікувати від нового президента, який виступає за всебічну підтримку Києва, однак не приховує своїх реалістичних поглядів щодо формату перемоги України та майбутніх сценаріїв існування Росії? І як чеське суспільство змінюється під впливом повномасштабної російської агресії?

У цьому випуску подкасту “світ не sweet” просто з Праги розповідаємо про головні тенденції чесько-українських відносин з Давідом Стуліком, старшим аналітиком Центру європейських цінностей.

P.S: дякуємо за допомогу із записом цього випуску у Празі Олександру Брамському

Про Грузію в українських новинах згадують усе частіше — і не лише через суд над Міхеїлом Саакашвілі, а й через далеко не прихильну позицію Тбілісі щодо повномасштабної російської агресії.

Хоча грузинська влада засудила напад РФ, вона відмовляється надавати військову допомогу, продовжує приймати в себе росіян, а недавно почала всерйоз говорити про відновлення прямого авіасполучення з Грузією.

Чим можна пояснити логіку дій офіційного Тбілісі? З якого моменту відносини Грузії з Україною та Заходом остаточно зіпсувались? Як на них вплинула ситуація довкола Саакашвілі?

Про це у подкасті "світ не sweet" говоримо з редактором "Європейської правди" Юрієм Панченком, який багато років стежить за Грузією та грузинською політикою. Як і завжди, закликаємо підписуватись і стежити за новими випусками на платформах УП!

Кінець тижня виявився по-справжньому євроінтеграційним для України: в четвер відбулось перше в історії спільне засідання уряду України та Єврокомісії, а в п'ятницю — 24-ий саміт Україна-ЄС, що всупереч порядку відбувся в Києві, а не Брюсселі.

Напередодні цих важливих подій українська влада задекларувала амбітну мету — зробити все, щоб стати членом ЄС за два роки. І це попри те, що спрогнозувати завершення повномасштабної війни навряд чи хтось може, а в ЄС говорять, що Україна ще не виконала наданих їй ще влітку того року семи рекомендацій.

У цьому випуску подкасту "світ не sweet" говоримо про підсумки саміту Україна-ЄС і те, який ще шлях належить подолати Києву для членства в союзі. У цьому нам допомагають керівниця проектів євроінтеграційного напрямку Центру економічного відновлення Юлія Шаіпова та аналітикиня центру “Нова Європа” Маріанна Фахурдінова.

Як завжди, не забувайте поширювати подкаст і ділитись своїми враженнями!