Cвіт не sweet

25 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив, що Київ таки отримає німецькі танки Leopard 2. Це було важливе для України рішення з присмаком надміру довгого очікування. Українська влада зверталася з проханням про танки західного зразка ще на початку березня, а крига скресла лише тепер.

Шольц своє зволікання пояснював тим, що треба синхронізувати це рішення із західними союзниками. А водночас німецькі урядовці і сам Шольц не приховували, що бояться нової ескалації протистояння з Росією. Що краще пояснює тривале небажання Німеччини брати на себе лідерство у допомозі Україні?

З найперших днів повномасштабного вторгнення Німеччина беззаперечно підтримує боротьбу України проти російської агресії. Це помітно і в заявах посадовців, і в загальних обсягах зброї, які Київ отримує всупереч історичній традиції Берліна триматися осторонь військових протистоянь. Але, як і з танками, процес часто рухається куди повільніше, ніж нам би хотілося.

Значна частина німецького суспільства досі вагається, як ставитися до Росії, і взагалі - чи можна навіть після всього сприймати її як абсолютне зло? Нерішучість щодо поставок зброї для України диктує й історична пам’ять, спрощена до стереотипів. Мовляв: як можна німецькими танками вбивати росіян, перед якими німці завинили у часи Другої світової?

У цьому випуску подкасту світ не sweet ми з Сергієм Сумлєнним, очільником European Resilience Initiative Center, з’ясовуємо, як варто тлумачити німецьку обережну підтримку України і чи не підважує вона глобальне лідерство Німеччини.

Ще до початку повномасштабної війни в Україні поставало питання про те, а чи легітимно перебуває Росія в Організації Об'єднаних Націй. Надто ж — у Раді Безпеки ООН, де має право вето й може блокувати будь-які невигідні рішення.

Але для виключення РФ із ООН потрібне... рішення Радбезу. Замкнене коло. Чи ні?

У грудні 2022 року Україна оголосила про міжнародну кампанію з оскарження легітимності перебування Росії в Організації Об'єднаних Націй. І, якщо вірити міністру закордонних справ Дмитру Кулебі, перші успіхи вже є: деякі країни принаймні дізнались, що Москва, можливо, взагалі не мала б бути в Організації.

У новому випуску подкасту світ не sweet разом із колишнім постійним представником України при ООН і ексзаступником глави МЗС Володимиром Єльченком ми розбираємось, у чому полягає план Києва й чи насправді реально позбавити Росію місця в Радбезі.

Посилання на сайт організації "Громадський Хаб", яка сприяє кампанії з вигнання Росії з ООН: https://civichub.org.ua/uk/

Близько тижня тому кілька тисяч прихильників уже колишнього президента Бразилії Жаїра Болсонару пішли штурмом на будівлі верховного суду, парламенту й резиденції глави держави. Близько півтори тисячі з них уже затримали, а правоохоронці досі розслідують, як таке могло статись.

У світових ЗМІ фото й відео побаченого одразу ж викликали асоціації з подіями дворічної давнини, коли прихильники Дональда Трампа вдерлись у будівлю Капітолія, протестуючи проти перемоги Джо Байдена на президентських виборах. Та чи коректні такі паралелі?

Вибори президента в Бразилії, що відбулись у жовтні 2022 року, завершились перемогою лівого кандидата — Луїза Ігнасіуса Лули да Сілви, який до того двічі був главою держави і якого за Болсонару засудили за корупцію (й потім виправдали). Та деякі прихильники «бразильського Трампа» (як охрестили Болсонару) й досі не визнають поразки свого кумира.

Чому так сталось, як можуть розгортатись події далі та як Бразилія ставиться до війни в Україні — слухайте в новому епізоді подкасту «світ не sweet» за участю експертки Ради зовнішньої політики «Українська призма», фахівчині з регіону Латинської Америки Наталії Шевченко.

Подкаст записувався до того, як прокуратура Бразилії зробила Болсонару фігурантом розслідування про погроми й заворушення.

8 листопада у Сполучених Штатах відбулися так звані проміжні вибори, на яких американці переобирали весь склад нижньої палати Конгресу — Палати представників — і третину сенаторів. Попри назву, ці вибори грають не таку вже й "проміжну" роль: адже від Конгресу багато в чому залежить продовження фінансової та частково військової підтримки України. Республіканська партія, а надто — її чинний лідер Дональд Трамп очікували легко взяти контроль над парламентом, але щось пішло не так. Чи має Джо Байден підстави святкувати перемогу, хай Палата представників, найімовірніше, перейде під контроль республіканців? Чи можна говорити, що похитнулися позиції Трампа? І що, зрештою, варто очікувати Україні від нового Конгресу? Про це ми поговорили з експертом-американістом, директором Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені Мечникова Володимиром Дубовиком. Цього разу розмова вийшла насиченою і на диво короткою, як для нашого подкасту — пишіть, чи подобається вам цей формат!

Наприкінці жовтня минув довгоочікуваний ХХ з'їзд Комуністичної партії Китаю, після якого остаточно стало зрозуміло: глава партії та країни Сі Цзіньпін залишається при владі ще на п'ять, а то й більше років, порушивши негласну традицію. Це спонукало нас звернути увагу на КНР — країну з найбільшою сухопутною армією світу, яка, здається, підтримує Росію у війні проти України, налаштована на довготривалу конкуренцію зі США та готується до війни з Тайванем. Але чи справді відповіді на ці питання — такі прості? Чого нам чекати від Китаю під час третього терміну Сі, що буде з американсько-китайським протистоянням, чому РФ для Китаю — "бездонна бензоколонка" і не більше та як Україні вибудовувати відносини з Пекіном? І що то були за чутки з військовим переворотом у Китаї та навіщо на з'їзді КПК за руки вивели Ху Цзіньтао? Про все це ми поговорили з експерткою, головною консультанткою Національного інституту стратегічних досліджень, авторкою Telegram-каналу "Дракон Рю" Аліною Гриценко. Як завжди, чекаємо на ваші відгуки і коментарі!

Часом міжнародні події випереджають будь-які плани. Так сталося й цього разу: несподівано подає у відставку прем'єр-міністерка Великої Британії Мері Елізабет Трасс (а ми ще збиралися робити випуск про неї!). Трасс пробула на посаді лідера британської Консервативної партії всього 44 дні, побивши "рекорд" XVIII століття. Але як так сталося? Що дозволило Ліз Трасс стати наступницею Бориса Джонсона — і не дозволило втримати владу? Хто тепер може стати лідером торі й, головне, новим главою уряду Британії? І чому згадки про повернення Джонсона — не такі вже й безпідставні? Про це все говоримо з директором програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська Призма", автором телеграм-каналу "Будда в Конгресі" Олександром Краєвим. На жаль, не зовсім у повному складі в аудіо (Оленка зараз у відрядженні), та не хвилюйтесь — це лише прикрий виняток. І не забувайте, як кажуть, лайкати й коментувати!

Привіт! Подкаст “світ не sweet” повертається з другим сезоном і починає його зі складної і хвилюючої теми - про ядерну загрозу з боку Росії. Хоча про ризик застосування ядерної зброї Володимир Путін згадував ледь не з найперших днів повномасштабного вторгнення в Україну, саме тепер на тлі невдач російської армії на фронті погрози стали серйознішими. Президент США Джо Байден заявив, що нині світ найближче до ядерної війни з часів Карибської кризи, а НАТО вирішило навіть провести навчання із ядерного стримування та тлі ймовірної небезпеки. Не хочемо нагнітати і одразу ж попередимо: у цьому випуску ми з дослідницею Гарвардської школи Кеннеді, експерткою з ядерної безпеки Мар’яною Буджерин, пояснюємо, чому використання ядерної зброї Росією - недоцільне і тому малоймовірне. Однак до чого варто усе ж себе готувати, які можуть бути сценарії нанесення ядерного удару, як ухвалюватиметься рішення про нього і які наслідки це потягне за собою? Про все - у цьому великому, але дуже цікавому (на нашу скромну думку) випуску.

У березні, коли українська влада ще не відкидала можливостей погодити переговорні позиції з Росією, ми вперше після 24 лютого почули про нове бачення "гарантій безпеки". Тоді, правда, вони викликали багато тривоги: дія гарантій не мала б ширитися на Крим та ОРДЛО, а серед тих самих "гарантів" - Китай та... Росія. У вересні група міжнародних експертів на чолі з колишнім генсеком НАТО Андерсом фон Расмуссеном та главою ОП Андрієм Єрмаком презентувала нову концепцію - Kyiv Security Compact, яка, здається, більше схожа на таку, що відповідала б нашим інтересам: мир після війни нам готові гарантувати країни НАТО й Австралія - вони допомагатимуть зміцнити нашу оборону, постачатимуть нам зброю і не скупитимуться на нові пакети санкцій проти Росії. Поки, втім, це модель "гарантій безпеки", яка існує лише на папері - а як вона може працювати на ділі, і які ризики тут можуть бути? Розбираємося у новому випуску подкасту разом з аналітикинею Центру "Нова Європа" Маріанною Фахурдіновою. Чекаємо на ваші вподобання, коментарі і запитання!

Ми знаємо, ви чекали на цей випуск у світлі сумної новини про смерть британської королеви Єлизавети ІІ. Те, що з кінцем її 70-річного правління йде ціла епоха в історії британської монархії - не перебільшення. Єлизавета десятиліттями була утіленням стабільності та непохитності у часи найважчих політичних бур, а при цьому змогла зробити королівську родину ближчою до народу, і самою - стати його беззаперечною улюбленицею. Попереду у королівства - часи змін. Офіційно проголошеним новим королем уже став Чарльз ІІІ - старший син королеви, який раніше не дуже стримував себе в плані гучних політичних заяв, він не дуже в фаворі у британців, і взагалі досі у багатьох асоціюється зі скандальною і трагічною історією принцеси Діани. Яким правителем він буде, що запозичить у своєї матері і як може змінити сприйняття королівської родини? Про це у новому випуску ми говоримо з Олександром Краєвим, експертом Ради зовнішньої політики "Українська призма". Традиційно - ми дуже чекаємо на ваші реакції та коментарі!

Привіт! Що ж, тепер ми вирішили пірнути у всесвіт Балкан. Ні, не так - поки лише скраєчку підступитися до нього, бо загалом цей регіон вкрай непростий для вивчення. Починаємо із конфлікту між Сербією та частково визнаним Косово, який спалахнув у серпні і неабияк сполохав читачів українських телеграм-каналів, які побачили у цьому ледь не передвісник Третьої світової. Якщо ви щось чули про проблеми з пропускними документами та автомобільними номерами, перестрілки на кордонах і так нічого й не зрозуміли до ладу - у цьому епізоді ми все розкладаємо по поличках. І в цьому нам допомагає експерт Максим Каменецький - балканіст, доцент Інституту міжнародних відносин університету Шевченка. Але є один нюанс: у цьому випуску у нас справді сталася якась халепа зі звуком, яку ми помітили вже на монтажі, але нам було дуже шкода відправляти цей цікавезний матеріал у смітник... Тому просто сприймайте це так, ніби ми з Каменецьким дзвонимо вам із далеких Балкан, аби телефоном розповісти про місцеві справи. А ми тим часом обіцяємо виправитися до наступного випуску!